Спецпроект

Шлях до примирення з Польщею − взаєме сприйняття, а не нав’язування своєї точки зору − МЗС

Міністерство закордонних справ України офіційно відреагувало на заяву міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського про заборону в'їзду в країну для "антипольськи налаштованих" українців.

Коментар розміщено на офіційному сайті відомства.

МЗС наголосило, що в Україні немає антипольських настроїв, а більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі. І розбіжності в оцінках історії тут ні до чого.

"В українському суспільстві є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею як в інтересах двох народів, так і всієї Європи", − переконані в мінстерстві.

На підтвердження цих слів, дипломати навели приклад сотень тисяч українців, які зараз проживають і працюють у Польщі. Українське дипломатичне відмоство запропонувало таку формулу примирення та співпраці:

"Свого часу разом з Польщею ми досягли розуміння, що історичне примирення можливе за європейським християнським принципом "Прощаємо і просимо пробачення". Переконані, що ми маємо йти до примирення шляхом взаємного сприйняття один одного, а не нав’язування своєї точки зору. Цей принцип польській стороні було запропоновано втілити у практичну площину шляхом підписання і реалізації відповідної дорожньої карти, проте відповідь все ще очікуємо".

На останок, українське мінстерство запевнило, що Україна є відкритою до співпраці, у тому числі, з історичної проблематики. 

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.