Польща заперечує домовленості про відбудову пам’ятників УПА

Шеф кабінету Президента Польщі Кшиштоф Щерський заперечує факт згоди Канцелярії Президента Польщі на відбудову пам’ятників УПА в Польщі.

Про це він повідомив порталу wPolityce.pl.

"Нема жодних інших домовленостей, ніж ті, що оприлюднені у офіційному повідомленні після зустрічі в Кракові" - сказав Кшиштоф Щерський.

"Нічого про відбудову пам’ятників там нема. Нічого поза тим документом не було домовлено" - додав міністр.

Раніше Укрінформ поширив інтерв’ю із Послом України у Варшаві Андрієм Дещицею, той повідомив про домовленість про відбудову знищених вандалами пам’ятників:

"Було досягнуто порозуміння у питаннях відновлення українських місць пам'яті на території Польщі, які стали об'єктами актів вандалізму ще з 2014 року.

Було сплюндровано близько семи об'єктів, ми говорили про всі з них. Їхнє відновлення відбуватиметься крок за кроком, із врахуванням особливостей кожного конкретного випадку й усіх юридичних процедур".

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2017 років у Польщі відбулося 17 випадків актів вандализму над українськими місцями пам'яті. Донині жоден з пам'ятників не був відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили 4 пам’ятники на Львівщині та Київщині.

Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і відновила пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Після того, як навесні 2017 року УІНП переговори між Інститутами національної пам’яті були зірвані польською стороною, почалося зростання напруження між двома країнами.

Голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський здійснив низку недопломатичних кроків, які ще більш посилили напруження. Зокрема, він погрожував українським урядовцям, відповідальним за коммеморативну політику забороною в’їзду до Польщі.

18 листопада 2017 року Святослав Шеремета, відповідальний секретар Міжвідомчої державної комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій отримав заборону в’їзду під час перетину кордону із Польщею.

Напередодні у Кракові відбулася зустріч співголів Консультаційного комітету президентів України і Польщі Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського. Задачею зустрічі було обговорити причини напруження між Польщею та Україною, яке виникло навколо суперечок навколо минулого.

Читайте також:

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.