Польща заперечує домовленості про відбудову пам’ятників УПА

Шеф кабінету Президента Польщі Кшиштоф Щерський заперечує факт згоди Канцелярії Президента Польщі на відбудову пам’ятників УПА в Польщі.

Про це він повідомив порталу wPolityce.pl.

"Нема жодних інших домовленостей, ніж ті, що оприлюднені у офіційному повідомленні після зустрічі в Кракові" - сказав Кшиштоф Щерський.

"Нічого про відбудову пам’ятників там нема. Нічого поза тим документом не було домовлено" - додав міністр.

Раніше Укрінформ поширив інтерв’ю із Послом України у Варшаві Андрієм Дещицею, той повідомив про домовленість про відбудову знищених вандалами пам’ятників:

"Було досягнуто порозуміння у питаннях відновлення українських місць пам'яті на території Польщі, які стали об'єктами актів вандалізму ще з 2014 року.

Було сплюндровано близько семи об'єктів, ми говорили про всі з них. Їхнє відновлення відбуватиметься крок за кроком, із врахуванням особливостей кожного конкретного випадку й усіх юридичних процедур".

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2017 років у Польщі відбулося 17 випадків актів вандализму над українськими місцями пам'яті. Донині жоден з пам'ятників не був відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили 4 пам’ятники на Львівщині та Київщині.

Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і відновила пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Після того, як навесні 2017 року УІНП переговори між Інститутами національної пам’яті були зірвані польською стороною, почалося зростання напруження між двома країнами.

Голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський здійснив низку недопломатичних кроків, які ще більш посилили напруження. Зокрема, він погрожував українським урядовцям, відповідальним за коммеморативну політику забороною в’їзду до Польщі.

18 листопада 2017 року Святослав Шеремета, відповідальний секретар Міжвідомчої державної комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій отримав заборону в’їзду під час перетину кордону із Польщею.

Напередодні у Кракові відбулася зустріч співголів Консультаційного комітету президентів України і Польщі Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського. Задачею зустрічі було обговорити причини напруження між Польщею та Україною, яке виникло навколо суперечок навколо минулого.

Читайте також:

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.