Фільм про Мустафу Джемілєва переміг на міжнародному фестивалі в Казахстані

Документальний фільм про лідера кримськотатарського народу, народного депутата Мустафу Джемілєва переміг на міжнародному фестивалі "Бир Дуйно – Киргизстан 2017".

Таку інформацію опублікувала правозахисна організація Amnesty International у Facebook, передає "Український інтерес".

"Маємо чудову інсайдерську новину! Буквально щойно документальный фильм "Мустафа"/ Feature Documentary "Mustafa" отримав нагороду "Найкращий фільм за висвітлення прав та свобод людини" на міжнародному фестивалі "Бир Дуйно – Киргизстан 2017", – повідомили правозахисники.

Фільм "Мустафа" показує глядачеві історію життя українського політика і громадського діяча, його боротьбу за повернення кримських татар до Криму в період радянської влади, висновок і етап голодування. Картина розкриває характер кримськотатарського національного лідера і оповідає про сучасний період життя Джемілєва, його боротьбу за деокупацію Криму.

Історія розказана самим героєм, істориками, найближчим оточенням Джемілєва, радянськими дисидентами. Режисер Ахмед Сарихаліл використовував як постановочні кадри моменти зі спогадів лідера кримських татар, так і фрагменти інтерв’ю, документальні хроніки.

Бюджет стрічки становив 50 тисяч доларів, які надав Національний Фонд підтримки демократії і 150 тисяч гривень пожертв.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.