Ми ніколи не згодимося на знак рівності між УПА і АК, — Ващиковський

Польща ніколи не погодиться поставити знак рівності між УПА і Армією Крайовою.

Про це заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на портал Interia.pl.

За його словами, його останній візит до Львова показав багато невирішених проблем і відсутність волі їх вирішувати.

"Ми ніколи не погодимося поставити знак рівності між УПА і Армією Крайовою, а це ми часом чуємо від окремих українських співрозмовників", - сказав Ващиковський.

Він визнав, що під час воєн трапляються різні речі.

"Однак з боку Армії Крайової не було політики знищення населення на території, де точилася війна з окупантом. З боку УПА така політика була, і це задокументовані факти", - заявив міністр.

Він наголосив, що Україна потребує адвоката на міжнародній арені, і Польща може лишитися таким адвокатом. Однак, Ващиковський повторив свою тезу про те, що російська агресія не може бути виправданням, щоб уникнути проблем і проведення реформ.

"Ми ще терплячі, але інші європейські країни, як от Угорщина і Румунія вже починають діяти проти інтересів України, наприклад у грудні не буде комісії Україна-НАТО, зате буде подібна зустріч з Грузією", - сказав польський дипломат.

"Ми хочемо, щоб українці усвідомили, що у них можуть бути реальні проблеми, створені не обов’язково Польщею. Але Польща може допомогти їх вирішити. Подивимося, як вони на це зреагують", - заявив він.

Як повідомлялося, під час офіційного візиту до Львова 4-5 листопада міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.