Музей історії Польщі закликає долучатися до поповнення своєї колекції

Триває всесвітній громадський збір історичних пам’яток "Малі Великі Історії", започаткований Музеєм історії Польщі у Варшаві 2016 року.

На сьогоднішній день музеєві вдалося отримати близько 5500 об’єктів. Це експонати від дарувальників з Польщі та іноземних країн – Великобританії, США, Швеції, Німеччини.

Мета зборів – залучити нові музейні експонати до Музею історії Польщі. Музей сподівається отримати найрізноманітніші об’єкти історичної цінності, зокрема ті, що пов’язані з особистою долею дарувальників та їхніх родин. Особливе значення для мають предмети, пов’язані з польським шляхом до незалежності – як у 1918 році, так і в 1989 році.

Музей також зацікавлений отримати предмети побуту, фотографії, поштові листівки, документи, листи та щоденники, пресу – а також елементи одягу, уніформи, зброї і військової амуніції, старовинні пристрої, меблі та ремісничі й мистецькі вироби, які є свідченням про історію польської культури, соціальні та економічні зміни тощо.

У музейному реєстрі вже є близько 22 тисяч експонатів, а завдяки акції "Малі Великі Історії" до музею надійшло, на цей момент, майже 5500 об’єктів. Колекція музею збагатилася також на понад 180 цифрових копій документів, фотографій і аудіозаписів.

Значну частину пожертв складають книжки, преса та різного роду архівні матеріали й документи: рукописи, офіційні матеріали, дипломи, посвідчення, брошури чи квитки.

Серед отриманих пам’яток своє місце знайшли, зокрема, туалетний столик ХІХ століття зі схованкою, у якій зберігалися документи Підпільної Держави під час Другої світової війни, лист короля Яна Казимира до іновроцлавського хорунжого Свентослава Вільгостовського, датований 1660 роком, середньовічні хрестики XI-XIV століть, циліндр 1900 року разом з оригінальною дерев’яною упаковкою, альбоми з сімейними фотографіями та колекції фотографій, які документують різні політичні події у Польщі 80-х років ХХ століття, матриця і рамка для трафаретного друку з текстом присяги "Солідарності, що бореться" та короткою історією організації, а також кам’яні таблиці з каплиці Польського дому у Відні, пов’язані з боротьбою за незалежність, створені протягом 1914-20 років.

Музей також отримав колекцію кількасот об’єктів, пов’язаних з кількома польськими аристократичними родами ХІХ і ХХ стотліть, насамперед Любомирських, колекцію іграшок, дитячого одягу і дрібних предметів періоду ІІ Речі Посполитої, а також зібрання матеріалів (друкованих і рукописних) щодо військових дій у Північній Мазовії у серпні 1920 року, авторства ротмістра Влодзімежа Квапішевського.

Отримані пам’ятки увійдуть до складу новоствореної колекції Музею історії Польщі. Частина подарованих предметів потрапить до постійної експозиції Музею, а всі інші пожертви будуть належним чином законсервовані, заради дослідників минулого і для майбутніх періодичних виставок.

Усі, хто зацікавлений передачею пам’яток до Музею, можуть звертатися особисто, за допомогою телефону або електронної пошти. Всі пропозиції будуть розглянуті співробітниками Музею.

Телефон: 22 211 90 02, факс: 22 211 90 33.

Адреса музею: Варшава, вул. Мокотовська, 33/35 00-560.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.