Тверську – на Ґедройця. Стартували голосування на сайті КМДА та громадська кампанія

На сайті Київської міської адміністрації почалося обговорення низки перейменувань у столиці.

Серед інших на сайті опублікований проект рішення Київської міської ради: "Перейменувати вулиці Тверської у Голосіївському та Печерському  районах міста Києва на вулицю Єжи Ґедройця".

Як повідомлялося раніше, до київського міського голови Віталія Кличка звернулися представники Українсько-польського форуму партнерства, низка народних депутатів України, дипломатів, відомих інтелектуалів із проханням про таке перейменування.

Заклик перейменувати столичну вулицю на честь Ґедройця підтримала на своєму засіданні 19 вересня ініціатива "Першого грудня".

Також користувачі соціальних мереж поширюють заклики до киян підтримати голосуванням ініціативу перейменування Тверської - на Ґедройця. 

 "Голосування за перейменування Тверської на Ґедройця у Києві - стартувало!" Так виглядає банер, який поширюють у соцмережах 

Нагадуємо, Єжи Ґедройць десятиліттями просував постулат "Без незалежної України не буде вільної Польщі". Постать Ґедройця стала наріжним каменем східної політики незалежної Польщі після падіння комуністичної системи.

Паризький часопис "Культура", засновником і редактором якої був Єжи Ґедройць, став непідцензурною трибуною для багатьох українських інтелектуалів. Серед його авторів були Євген Маланюк, Богдан Осадчук, Борис Левицький, Юрій Шевельов. 

Ґедройцю належить визначення "Розстріляне відродження", яке спочатку з’явилося як назва виданої "Культурою" антології української літератури 1920-х років, що була укладена Юрієм Лавріненком.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

Тверську – на Ґедройця. Відомі українці закликають Кличка перейменувати вулицю

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.