На Харківщині пошкодили пам'ятники УПА та червоноармійцям. ФОТО

У "Молодіжному" парку Харкова невідомі облили пам'ятник воїнам УПА червоною фарбою.

Про це повідомила "Українська правда" з посиланням на поліцію Харківської області.

Наразі поліція встановлює осіб, причетних до вказаного правопорушення. Ніхто з громадян із заявами за даним фактом не звертався.

 

Інформацію зареєстровано, вирішується питання про кваліфікацію події за Кримінальним кодексом України. 

Окрім того у Харківській області невідомі пошкодили табличку та два мармурові камені на меморіальній дошці на теріторії парку "Слави". 

 

Як зазначили у поліції, внаслідок дій зловмиснків на табличці утворилася тріщина та відпало кілька літер, також були відбиті дві мармурові лицювальні плитки.

За фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 КК - "умисне знищення або пошкодження майна", санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 3 років.

Нагадаємо, камінь на честь Української повстанської армії було встановлено в Молодіжному парку в Харкові 1992 року. У 2006-му, 2013-му і 2014-му пам'ятний знак руйнували вандали. Проте щоразу його відновлювали силами патріотичної громадськості.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.