У Києві встановили ще один пам’ятник королеві Франції Анні Київській – копію французького

У Києві біля станції метро "Арсенальна" відкрили копію пам’ятника королеві Франції Анні Київській.

Про це повідомляє у Фейсбуці Український інформаційний простір, посилаючись на "Вечірній Київ", передає ZIK.

Оригінал монумента заввишки 2,5 метри з 2005 року стоїть у французькому місті Санліс.

Копія пам’ятника королеві Франції Анні Київській у Києві біля станції метро "Арсенальн"». Фото: "Фейбук"-сторінка "Український інформаційний простір"

"Пам’ятник Анні є для мене особливим, адже має своєрідну енергетику. Цю постать можна вважати оберегом не лише Києва, але й усієї країни крізь віки. Мало хто знає, але саме завдяки зверненню французької громади зберегти Софію Київську – собор, який побудував батько Анни Ярослав Мудрий – радянська влада відмовилась від знесення цієї споруди у 1930-х роках", – сказав скульптор Микола Зноба.

За словами митця, прообразом доньки Ярослава Мудрого послужили кілька натурниць, а її сукня – це приблизний варіант одягу ХI століття. Скульптурою Анни Київської можна помилуватися на вулиці Івана Мазепи біля станції метро "Арсенальна". 

Як повідомлялося, 10 листопада 2016 року пам’ятник королеві Франції Анні Ярославні, доньці київського князя Ярослава Мудрого, відкрили в сквері, що на Львівській площі в Києві.

----------

Читайте також:

Не тільки Анна! Чому Україна мусить поставити питання про всю старокиївську спадщину

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.