Київрада виділила Музею Майдану землю

Київрада виділила Музею Революції Гідності ділянку площею 1,22 га на алеї Героїв Небесної Сотні.

Голосування відбулося під час пленарного засідання 14 вересня. Рішення підтримали 96 депутатів, повідомляє прес-служба Київради.

Дана територія розташована на алеї Героїв Небесної Сотні (вул. Інститутська), 3. На відповідній земельній ділянці передбачається будівництво, експлуатація та обслуговування меморіально-музейного комплексу.

"Ми маємо пам’ятати захисників нашої країни. Три роки тому за нашу незалежність і демократію люди заплатили ціною власного життя. Тому ми обов'язково маємо створити Музей Революції Гідності, таким чином вшановуючи пам’ять героїв. Земельна ділянка на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3, відповідає всім вимогам, містобудівній логіці та історичній зумовленості", — зазначив заступник міського голови — секретар Київради Володимир Прокопів.

22 червня Київрада надала дозвіл на відведення земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні для облаштування пішохідної зони.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.