Київрада виділила Музею Майдану землю

Київрада виділила Музею Революції Гідності ділянку площею 1,22 га на алеї Героїв Небесної Сотні.

Голосування відбулося під час пленарного засідання 14 вересня. Рішення підтримали 96 депутатів, повідомляє прес-служба Київради.

Дана територія розташована на алеї Героїв Небесної Сотні (вул. Інститутська), 3. На відповідній земельній ділянці передбачається будівництво, експлуатація та обслуговування меморіально-музейного комплексу.

"Ми маємо пам’ятати захисників нашої країни. Три роки тому за нашу незалежність і демократію люди заплатили ціною власного життя. Тому ми обов'язково маємо створити Музей Революції Гідності, таким чином вшановуючи пам’ять героїв. Земельна ділянка на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3, відповідає всім вимогам, містобудівній логіці та історичній зумовленості", — зазначив заступник міського голови — секретар Київради Володимир Прокопів.

22 червня Київрада надала дозвіл на відведення земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні для облаштування пішохідної зони.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.