Шведські науковці з'ясували, що відомий скелет вікінга належав жінці

Дослідники провели аналіз ДНК рештків, які знайшли в 1880 році. Результати показали, що скелет належав жінці.

Протягом 130 років рештки вважалися скелетом чоловіка, незважаючи на його характерні жіночі риси. Тест ДНК провели лише в 2017 році, пише "Новое время" з посиланням на Mashable.

"Образ чоловіка-воїна в патріархальному суспільстві був підкріплений науковими традиціями та сучасними забобонами. Таким чином, біологічна стать індивіда сприймалася як щось само собою зрозуміле", - заявили вчені.

Поховання було виявлено в кінці ХІХ ст біля поселення Бірка на території сучасної Швеції. Крім кісток, із поховання було вилучено зброю, останки двох коней, а також настільну гру, що вказувало на високий військовий статус похованої людини.

"Ця гра показує, що вона була серйозним військовим лідером. Вона, швидше за все, планувала напади і брала участь в боях", - підкреслила керівник дослідження, археолог Шарлот Хеденшерна-Юнсон.

Нагадаємо, поблизу с. Таковське Дніпропетровськоі області археологи знайшли скіфський курган із рештками людини, що була заввишки 1 м 90 см.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.