Спецпроект

Волинь не забудемо, але Україну готові підтримувати — польський міністр

Польща чекає можливості відновити дискусію про УПА, але як і раніше готова співпрацювати і підтримувати Україну.

Про це Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський розповів в інтерв'ю російському виданню "Коммерсант", передає "Українська правда".

Ващиковський розповів, що зростання націоналізму, в тому числі антипольського, в Україні немає, але вона "несвідомо намагається сформулювати, намацати свою історичну ідентичність, щоб закласти основу для патріотизму". Він також додав, що це нормальна тенденція.

При цьому Ващиковський заявив, що "члени ОУН-УПА брали участь не тільки в злочинах проти поляків, а й в голокості".

Ващиковський повідомив, що в ході візиту президента України Петра Порошенка до Польщі в грудні 2016 року йому пропонували використати досвід Ізраїлю в переосмисленні Голокосту і також "виділити тих українців і поляків, хто дійсно рятував людей під час війни і після неї".

"Відповідь була позитивною: ініціативу направили в міністерства закордонних справ - тобто мені і Павлу Клімкіну — з рекомендацією вивчити можливості реалізації. Правда, за вісім місяців я так нічого і не почув від мого колеги і друга Павла", — заявив глава МЗС Польщі.

У той же час, за його словами, для поляків ця проблема не ключова.

"Ми пам'ятаємо. Ми не забудемо про Волинську різанину, ми знаємо, що йде прославляння УПА. Але це не означає, що ми забудемо, наскільки незалежна і суверенна Україна важлива для безпеки в нашій частині Європи. Ми як і раніше готові співпрацювати з Україною і підтримувати її", — заявив Ващиковський.

"Серед країн ЄС і НАТО ми єдина країна, що межує і з агресивною Росією, і з жертвою агресії - Україною. Ми близькі з обома країнами, і нас також зачіпає цей конфлікт", — пояснив він.

Відповідаючи на попередні питання журналіста російського видання про "кризу на Україні", Ващиковський підкреслив, що "немає такого поняття "криза на Україні". Є російсько-український конфлікт, викликаний Росією".

Як відомо, Ващиковський заявив, що Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання і питання прав меншин.

У зв'язку з цією заявою міністерство закордонних справ України викликало посла Польщі Яна Пекла. Польському дипломатові вказали на некоректність висловлювань Ващиковського.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.