Польща хоче від Німеччини компенсацій за Другу світову війну

Польська влада розмірковує над вимогою до Німеччини виплатити репарації у зв’язку зі втратами Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на Associated Press.

Таку можливість вивчає комісія польського парламенту. За словами депутата керівної партії "Право і справедливість" Аркадіуша Муларчика, рішення може бути схвалене до 11 серпня.

Цим питанням польські парламентарі зайнялись після того, як лідер "Права і справедливості" Ярослав Качинський заявив, що Польща готується до "історичного контрнаступу".

"Йдеться про величезні суми, а також про той факт, що Німеччина багато років відмовлялася нести відповідальність за Другу світову війну", – заявив він минулого тижня.

У ці дні в Польщі згадують Варшавське повстання 1944 року, в результаті якого загинули 200 тис. поляків. Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив, що німці повинні "заплатити за ті жахливі збитки, яких було завдано польському народу".

Німеччина виплатила мільярди євро компенсацій за злочини нацизму. Здебільшого – євреям, яким удалося вижити. Польща під тиском СРСР у 50-ті роки відмовилась від вимоги таких компенсацій.

Мацеревич заявив, що тогочасна Польща була "маріонеткою Радянського Союзу", відтак її рішення не є легальним.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.