Польща хоче від Німеччини компенсацій за Другу світову війну

Польська влада розмірковує над вимогою до Німеччини виплатити репарації у зв’язку зі втратами Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на Associated Press.

Таку можливість вивчає комісія польського парламенту. За словами депутата керівної партії "Право і справедливість" Аркадіуша Муларчика, рішення може бути схвалене до 11 серпня.

Цим питанням польські парламентарі зайнялись після того, як лідер "Права і справедливості" Ярослав Качинський заявив, що Польща готується до "історичного контрнаступу".

"Йдеться про величезні суми, а також про той факт, що Німеччина багато років відмовлялася нести відповідальність за Другу світову війну", – заявив він минулого тижня.

У ці дні в Польщі згадують Варшавське повстання 1944 року, в результаті якого загинули 200 тис. поляків. Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив, що німці повинні "заплатити за ті жахливі збитки, яких було завдано польському народу".

Німеччина виплатила мільярди євро компенсацій за злочини нацизму. Здебільшого – євреям, яким удалося вижити. Польща під тиском СРСР у 50-ті роки відмовилась від вимоги таких компенсацій.

Мацеревич заявив, що тогочасна Польща була "маріонеткою Радянського Союзу", відтак її рішення не є легальним.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.