У США активісти знесли пам’ятник конфедератам. ВІДЕО

У місті Дарем, штат Північна Кароліна, учасники акцій протесту проти расизму повалили пам’ятник військам Конфедерації.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на CBS.

Інцидент стався близько 19:00 за місцевим часом. Активісти накинули мотузку на монумент і повалили його на землю. Після цього вони почали бити його ногами. Поліція спостерігала за розвитком подій, але не втручалась.

Пам’ятник, що зображує солдата армії Півдня з написом "Конфедеративні штати Америки", було встановлено в 1924 році.

"Його потрібно було прибрати", — заявила організатор акції Лоан Тран.

"Ці статуї Конфедерації в Даремі, в Північній Кароліні, по всій країні", — додала вона.

У зв’язку з цим губернатор штату Північна Кароліна Рой Купер заявив, що "расизм і смертельне насильство в Шарлотсвіллі неприйнятні, але є кращий спосіб вилучити ці пам'ятники".

Як відомо, 12 серпня в США у студентському містечку Університету Вірджинії відбулися зіткнення учасників мітингу ультраправих із їх противниками.

Марш ультраправих був  організований на знак протесту проти знесення місцевого монумента, присвяченого пам'яті генерала Конфедерації Роберта Лі, одного з військових лідерів південців за часів Громадянської війни в США 1861—1865 років.

Під час масових заходів невідомий на автомобілі в’їхав у натовп активістів, які виступали проти мітингу ультраправих. В результаті одна людина загинула і щонайменше 26 опинилися в лікарні. Пізніше водій автомобіля був заарештований.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.