У США під пам'ятником конфедератам знайшли капсулу, якій 102 роки

1 липня під час демонтажу пам’ятника конфедератам у Сент-Льюїсі, штат Міссурі, робітники виявили капсулу, закладену у фундамент 102 роки тому.

Знесення пам’ятника конфедератам у Форест-Парку почалося в понеділок і було частиною угоди між Сент-Луїсом та Музеєм Громадянської війни штату Міссурі, передає CNN.

Мідна капсула часу була запечетана у центрі самої основи монумента за близько місяць до того, як його завершили, повідомив Марк Траут, виконавчий директор Музею Громадянської війни Міссурі, який знав про існування капсули з історичних документів.

"Ми знали, що десь вона є, тому виймали 40 тонн бетону з фундамента пам’ятника дуже обережно, аж доки не дісталися самого дна", — сказав Траут.

Далі робітники знайшли кам’ятну табличку з написом "На цьому місці буде зведено пам’ятник на пошану солдатів та матросів Конфедерації". Монумент було урочисто відкрито 1914-го.

Траут очікує, що всередині капсули можна буде знайти документи, журнал із статтею про пам’ятник, а також лист до того, хто дістанеться знахідки.

Однак, каже він, все одно в капсулі можуть бути несподіванки. "Ми знаємо про кілька рчей, які всередині, але ж ми не знаємо всього", — каже він. Її планують відкрити на найближчому заході зі збору коштів для Музею Громадянської війни Міссурі.

Капусла має довжину 18 дюймів (45.72 см), 10 дюймів (25,4 см) у глибину та 10 дюймів у висоту.

Демонтаж пам’ятників у Сент-Льюїсі є наслідком більш критичного переосмислення громадами американського Півдня публічних символів Конфедерації.

На думку опонентів, пам’ятники невідповідно прославляють повстанську ідеологію рабства та виправдовують ідеологію "Програної справи", яка проголошує, що боротьба за права штатів була головною рушійною силою Конфедерації, хоча переважна більшість доказів свідчать про протилежне.

Прихильники заявляють, що вони розглядають монументи як символічну данину пошани до спадщини гордого Півдня. 

ДОВІДКА:

Конфедеративні штати Америки ("Конфедерація") — об'єднання 11 південних штатів, чия економіка ґрунтувалася на сільському господарстві та праці чорношкірих рабів. Їм протистояли 24 промислові північних штати, згрутовані в Союз штатів.

У 1861—1865 між Конфедерацією та Союзом північних штатів точилася Громадянська війна, яка завершилася поразкою Півдня. Одною з причин війни було ставлення сторін до скасування рабства по всій державі.

Як повідомлялося, 29 червня в м. Миколаєві відкрили капсулу з посланням від комсомольців 1967 року і заклали нову. 

8 червня в російському м. Тольятті в Росії не змогли знайти закладену в 1967 році капсулу з посланням від комсомольців.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.