АНОНС: У Києві презентують книгу про кримськотатарську боротьбу за повернення додому

7 червня в Києві відбудеться презентація нової книжки кримськотатарського історика Гульнари Бекірової "Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії".

Крім авторського тексту, який розповідає про багаторічний героїчний опiр кримськотатарського народу радянській репресивній системі, в книзі представлені рідкісні архівні документи, а також унікальна фотодобірка — 107 фотографій з історії депортації і кримськотатарського національного руху.

Передмову до книги написав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, а післямову про події новітньої історії — голова Меджлісу кримськотатарського народу та Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров.

"Депортація стала не лише трагедією кримськотатарського народу та національних меншин, вигнаних із території півострова, – тих, хто не "вписувавсь" у сталінську концепцію національної безпеки та становив "політично небажаний елемент", — пише в своїй книжці Гульнара Бекірова.

Спільно з авторкою участь в обговорені візьмуть:

- експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер;
- історик-кримознавець, координатор ГО "Кримська гуманітарна платформа" Андрій Іванець;
- голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров;

Модеруватиме зустріч Андрій Мокроусов (Критика).

Фото: islam.in.ua

Середу, 7 червня, о 18.00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська 10).

Організатори: Видавництво "Критика", Інститут Критики і Центр польських та європейських студій НаУКМА.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.