АНОНС: У Києві презентують книгу про кримськотатарську боротьбу за повернення додому

7 червня в Києві відбудеться презентація нової книжки кримськотатарського історика Гульнари Бекірової "Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії".

Крім авторського тексту, який розповідає про багаторічний героїчний опiр кримськотатарського народу радянській репресивній системі, в книзі представлені рідкісні архівні документи, а також унікальна фотодобірка — 107 фотографій з історії депортації і кримськотатарського національного руху.

Передмову до книги написав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, а післямову про події новітньої історії — голова Меджлісу кримськотатарського народу та Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров.

"Депортація стала не лише трагедією кримськотатарського народу та національних меншин, вигнаних із території півострова, – тих, хто не "вписувавсь" у сталінську концепцію національної безпеки та становив "політично небажаний елемент", — пише в своїй книжці Гульнара Бекірова.

Спільно з авторкою участь в обговорені візьмуть:

- експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер;
- історик-кримознавець, координатор ГО "Кримська гуманітарна платформа" Андрій Іванець;
- голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров;

Модеруватиме зустріч Андрій Мокроусов (Критика).

Фото: islam.in.ua

Середу, 7 червня, о 18.00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська 10).

Організатори: Видавництво "Критика", Інститут Критики і Центр польських та європейських студій НаУКМА.

Вхід вільний.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.