В Аргентині знайшли невідому колекцію предметів часів Третього Райху. ФОТО

Цього місяця в північному передмісті столиці Аргентини Буенос-Айреса Інтерпрол виявив одну з найбільших колекцій нацистських артефактів.

Про це повідомляє Washington Post.

Агенти дізналися про колекціонера історичних артефактів, який, за їх даними, придбав деякі зі своїх предметів нелегально.  Цього місяця вони із санкції суду вчинили на його будинок облаву.

У секретному коридорчику, схованому за книжковою полицею, поліція знайшла найбільшу колекцію оригінальних артефактів часів Другої світової війни в історії Аргентини.

У понеділок їх виставили на огляд в офісі Делегації аргентино-ізраїльських асоціацій у Буенос-Айресі. Чимало нацистських бонз утекли до Аргентини в останніх днях війни, і слідчі вважають, що наближені до Адольфа Гітлера урядовці привезли ці артефакти із собою.

Багато предметів супроводжують фотографії, на кількох із яких зафіксовано Гітлера, що тримає ці артефакти.

"Це спосіб набити ціну через демонстрацію, що ними користувався сам жах – фюрер. Маємо фотографії з ним та цими предметами", розповіла Associated Press міністр безпеки Аргентини Патрісія Буйріч.

Деякі з артефактів на виставці у штаб-квартирі Делегації аргентинсько-ізраїльських асоціацій у Буенос-Айресі, 19 червня 2017 року. Фото: David Fernandez/European Pressphoto Agency.

Серед предметів є пристрій для вимірювання черепів. Нацисти вірили, що вимірюванням голови можна відрізнити єврея від можливого представника арійської раси.  

Колекція також містить рельєфне погруддя Гітлера, збільшувальні стекла з викарбуваними свастками (і до того ж, – знімок Гітлера, який тримає той самий чи подібний інструмент) і велику статую орла, що тримає свастику.

Натхненники нацистського Голокосту Йозеф Менгеле та Адольф Ейхман втекли до Аргентини тоді, коли їхні соратники в Німеччині стали перед судом за воєнні злочини.

Ці 75 предметів, знайдених у цьому коридорчику, підтверджують безперечну правду про їхні злочини. Поліція зараз розслідує питання, як саме ці артефакти потрапили в Аргентину, міркуючи, мабуть, над тим, хто з нацистських керівників прибув до країни невідомим для світу.

Як повідомлялося, 8 червня в російському м. Тольятті не змогли знайти капсулу з посланням від комсомольців, закладену в 1967 році.

На початку місяця пошуковці виявили на Житомирщині загиблий радянський літак часів Другої світової війни.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.