В Лаврі знайшли мумію. Єгипетську

5 травня в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться представлення колекції старожитностей Давнього Єгипту.

На початку 2017 року, під час звірки фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, заступник генерального директора археолог Сергій Пивоваров виявив справжню древньоєгипетську мумію.

Згодом стало відомо, що йдеться  навіть про кілька надзвичайно цікавих експонатів, які потрапили до Києва ще на межі ХІХ - ХХ століть.  Як з’ясувалося, спершу вони зберігалися у Церковно-археологічному музеї, потому перебували у Музеї атеїзму, який тоді розташовувався у Києво-Печерський Лаврі.

Кілька десятків років ці унікальні предмети, забутими знаходилися у  фондосховищі, і лише тепер  були віднайдені. Нині колекція старожитностей Давнього Єгипту складається з двох мумій, двох розписаних саркофагів та кількох канопів (грець. Κάνωβος лат. Canopus – поховальних посудин для внутрішніх органів).

Учасники презентації:

- Євген НИЩУК - Міністр культури України.

- Любомир МИХАЙЛИНА – доктор історичних наук, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

- Сергій ПИВОВАРОВ – доктор історичних наук, заступник генерального директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

- Гліб ІВАКІН – професор, доктор історичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора Інституту археології Національної академії наук України.

- Микола ТАРАСЕНКО -  доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України.

- Віктор КЛОЧКО - професор, доктор історичних наук, завідувач кафедри археології Національного університету "Києво-Могилянська академія".

- Лариса КУЛАКОВСЬКА - кандидат історичних наук, директор археологічного музею Інституту археології Національної академії наук України.

5 травня, п’ятниця, 11.00 

Місце: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 25).

Акредитація для представників ЗМІ:  тел.: 234-15-36, ел. адреса: presa@mincult.gov.ua.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.