Сталіну та Берії висунули підозру в депортації кримських татар

Прокуратура Криму підписала повідомлення про підозру Йосифу Сталіну і Лаврентію Берії в насильницькому переселенні в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Генеральної прокуратури у четвер, передає "Українська правда".

У повідомленні вказується, що у грудні 2015 року прокуратура Автономної Республіки Крим розпочала розслідування у відповідному кримінальному провадженні.

"За півтора року у ході досудового слідства до державних архівів направлено 53 запити, 52 – до вищих навчальних закладів та 67 – до наукових бібліотек. Інформація збиралася по всіх державних установах на території України. Отриману інформацію опрацьовано та складено 103 протоколи огляду вказаних документів", – йдеться у заяві.

Згідно із повідомленням, прокуратура направила запити про міжнародну правову допомогу до Республіки Узбекистан, Республіки Казахстан і Російської Федерації.

"Окрім цього оглянуто 310 томів кримінальної справи, у якій 13.01.2010 винесено постанову, згідно з якою Голодомор Українського народу 1932-1933 років визнано геноцидом, а представників органів державної влади СРСР Йосифа Сталіна, В'ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича та інших визнано винними в організації та скоєнні зазначеного злочину", - сказано у заяві.

Повідомляється, що на сьогоднішній день встановлено понад 250 сімей – потенційних потерпілих, а в якості свідків та потерпілих допитано 63 особи, з яких – 45 мешканців тимчасово окупованої території АР Крим.

У цьому кримінальному провадженні складено реєстр осіб, щодо яких особисто та їх сімей представниками радянської влади були вчинені дії з насильницького переселення.

Повідомлення про підозру у злочині депортації кримськотатарського народу та представників інших національностей підписала начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури та підтримання державного обвинувачення АР Крим Світлана Блудова.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.