Сталіну та Берії висунули підозру в депортації кримських татар

Прокуратура Криму підписала повідомлення про підозру Йосифу Сталіну і Лаврентію Берії в насильницькому переселенні в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Генеральної прокуратури у четвер, передає "Українська правда".

У повідомленні вказується, що у грудні 2015 року прокуратура Автономної Республіки Крим розпочала розслідування у відповідному кримінальному провадженні.

"За півтора року у ході досудового слідства до державних архівів направлено 53 запити, 52 – до вищих навчальних закладів та 67 – до наукових бібліотек. Інформація збиралася по всіх державних установах на території України. Отриману інформацію опрацьовано та складено 103 протоколи огляду вказаних документів", – йдеться у заяві.

Згідно із повідомленням, прокуратура направила запити про міжнародну правову допомогу до Республіки Узбекистан, Республіки Казахстан і Російської Федерації.

"Окрім цього оглянуто 310 томів кримінальної справи, у якій 13.01.2010 винесено постанову, згідно з якою Голодомор Українського народу 1932-1933 років визнано геноцидом, а представників органів державної влади СРСР Йосифа Сталіна, В'ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича та інших визнано винними в організації та скоєнні зазначеного злочину", - сказано у заяві.

Повідомляється, що на сьогоднішній день встановлено понад 250 сімей – потенційних потерпілих, а в якості свідків та потерпілих допитано 63 особи, з яких – 45 мешканців тимчасово окупованої території АР Крим.

У цьому кримінальному провадженні складено реєстр осіб, щодо яких особисто та їх сімей представниками радянської влади були вчинені дії з насильницького переселення.

Повідомлення про підозру у злочині депортації кримськотатарського народу та представників інших національностей підписала начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури та підтримання державного обвинувачення АР Крим Світлана Блудова.

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».