Спецпроект

АНОНС: Вечір-дискусія до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар

17 травня Музей історії України запрошує на вечір-дискусію "Кримські татари та українці. Пліч-о-пліч у боротьбі за право на Батьківщину", присвячена вшануванню пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року.

Під час війни з нацизмом сталінський режим вчинив злочин геноциду над цілим народом."За принципом колективної відповідальності" весь кримськотатарський народ був висланий з батьківщини за два травневі дні 1944 року.

Після депортації кримських татар було проведено знищення їхньої матеріальної і духовної спадщини в Криму. Конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, усі запаси продовольства. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 867 бібліотек, шкіл, закриті мечеті. Змінено тисячі історичних назв місцевостей.

 

Мова піде також про паралелі між депортацією 1944 року і тим що відбувається в окупованому Криму зараз. До участі в дискусії запрошені політичні, державні, громадські діячі, представники кримськотатарського народу. Зокрема: Андрій Куликов, Мустафа Джемілєв, Таміла Ташева, Гульнара Бекірова, Сергій Громенко, Кирило Галушко.

Після дискусії, о 21:00 на площі перед музеєм відбудеться Запали вогник на шляху повернення. Акція до дня депортації.

Ці акції відбуваються в межах цілої низки заходів у музеї в партнерстві з ГО Крим_ SOS до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар.

 

До кінця тижня планується програвання гімну кримських татар із зовнішніх музейних динаміків, вивішування кримськотатарських прапорів, поширення кримськотатарської символіки, показ у музеї нового документального фільму "Мустафа" о 16:00 щодня, починаючи з вівторка.

17 травня, середа, 19.00 

Місце: м. Київ, вулиця Володимирська 2

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном 093 00 42 851 (Джеміль).

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.