В музеї Аушвіца демонстранти роздяглися і вбили вівцю. ФОТО

Поліція Польщі заарештувала щонайменше 11 людей після демонстрації голяка в музеї концтабору Аушвіц 24 березня.

Музей повідомив, що "група людей убила вівцю, роздяглася та скувала одне одного ланцюгом", - інформує Бі-Бі-Сі. Крім того на автостоянці спрацював їхній феєрверк.

Випадок стався під головною брамою, над якою висить сумнозвісний напис "Праця звільняє" ("Arbeit macht frei").

Центральні ворота концтабору. Фото: Ройтерс

Охорона негайно зреагувала й наказала учасникам групи вдягтися.

Мотиви організаторів демонстрації невідомі, повідомляють урядовці. Демонстрантам було від 20 до 27 років. Їхні персональні дані теж невідомі.

Як поінформував місцевий речник поліції Себастьян Глен, серед семи чоловіків і чотирьох жінок було шість поляків, чотири білоруси та один німець.

На фото видно оголених демонстрантів та їх транспарант із написом "Love" ("Любов"). Фото: twitter.com/makowski_m

За словами поліцейських, демонстрантам загрожує звинувачення в оскверненні пам’ятника або символічного місця, що передбачає штраф або обмеження волі.

Місцеві медіа повідомляють, що демонстранти застосували безпілотник для відеозапису цього порушення порядку і розтягнули над воротами білий банер з червоним написом "любов" .

Варшавський кореспондент Бі-Бі-Сі Адам Істон з посиланням на деякі польські ЗМІ каже, що акція мала на меті протест проти війни в Україні.

Фото одного з демонстрантів у відділку поліції на станції Освенцим. Фото: ЕРА

У заяві, яку оприлюднив музей Аушвіц говориться: "Використання символу Аушвіца для маніфестацій чи дійств будь-якого роду є неприйнятним та обурливим. Це неповага до пам’яті всіх жертв німецько-нацистського концентраційного табору знищення Аушвіц".

Як відомо, біля 1,1 мільйона людей (з них 1 мійльон євреїв) загинули в нацистському концтаборі Аушвіц.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.