В музеї Аушвіца демонстранти роздяглися і вбили вівцю. ФОТО

Поліція Польщі заарештувала щонайменше 11 людей після демонстрації голяка в музеї концтабору Аушвіц 24 березня.

Музей повідомив, що "група людей убила вівцю, роздяглася та скувала одне одного ланцюгом", - інформує Бі-Бі-Сі. Крім того на автостоянці спрацював їхній феєрверк.

Випадок стався під головною брамою, над якою висить сумнозвісний напис "Праця звільняє" ("Arbeit macht frei").

Центральні ворота концтабору. Фото: Ройтерс

Охорона негайно зреагувала й наказала учасникам групи вдягтися.

Мотиви організаторів демонстрації невідомі, повідомляють урядовці. Демонстрантам було від 20 до 27 років. Їхні персональні дані теж невідомі.

Як поінформував місцевий речник поліції Себастьян Глен, серед семи чоловіків і чотирьох жінок було шість поляків, чотири білоруси та один німець.

На фото видно оголених демонстрантів та їх транспарант із написом "Love" ("Любов"). Фото: twitter.com/makowski_m

За словами поліцейських, демонстрантам загрожує звинувачення в оскверненні пам’ятника або символічного місця, що передбачає штраф або обмеження волі.

Місцеві медіа повідомляють, що демонстранти застосували безпілотник для відеозапису цього порушення порядку і розтягнули над воротами білий банер з червоним написом "любов" .

Варшавський кореспондент Бі-Бі-Сі Адам Істон з посиланням на деякі польські ЗМІ каже, що акція мала на меті протест проти війни в Україні.

Фото одного з демонстрантів у відділку поліції на станції Освенцим. Фото: ЕРА

У заяві, яку оприлюднив музей Аушвіц говориться: "Використання символу Аушвіца для маніфестацій чи дійств будь-якого роду є неприйнятним та обурливим. Це неповага до пам’яті всіх жертв німецько-нацистського концентраційного табору знищення Аушвіц".

Як відомо, біля 1,1 мільйона людей (з них 1 мійльон євреїв) загинули в нацистському концтаборі Аушвіц.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.