В Одесі курсанти провели марш на честь Української революції. ФОТО

Сьогодні курсанти інституту Військово-морських сил Одеської морської академії пройшлися маршем на честь 100-річчя Української революції.

Про це повідомляє "Первый городской". Окрім курсантів, до акції приєдналися громадські активісти.

Захід також приурочили до 100-річчя з проведення першого мітингу українських військових в Одесі 3 (16) березня 1917 року.

 

Організатори коментують, що це має в собі два смисли: вшанувати пам’ять патріотів доби Української революції й показати, що патріоти України служать в Одесі й у наш час.

"У 1917 році потрібно було мати достатньо мужності, щоб пройтися по Одесі з жовто-блакитними прапорами. Ми пам’ятаємо й шануємо подвиг наших співвітчизників. І сьогодні вийшли показати, що наше місто не проросійське, наші курсанти військово-морського інститут – патроіти України", – розповів організатор акції Віталій Устименко.

 

Учасники ходи пройшлися від пам’ятника Дюку де Рішельє до монументу Тарасові Шевченку, де виконали державний гімн України.


ДОВІДКА:

 3 (16) березня 1917 року в Одесі відбулася українська маніфестація. У ній взяли участь свідоме громадянство та юнкери двох шкіл прапорщиків на чолі з начальником 2-ї школи полковником Михайлом Омеляновичем-Павленком.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.