Розпочато зйомки бойовика про Данила Галицького. ВІДЕО

Режисер Тарас Химич оголосив, що працює над створенням нового фільму. Це буде художній блокбастер "Король Данило".

Про це повідомляє "Zахіd.net". Останнім часом режисер займався пост-продакшном своєї останньої стрічки "Жива". Але раптом Химич заявив, що зйомки нового фільму вже почалися. Працюватиме та сама команда, що створила "Живу".

"Це позитивна історія. Це історія, яка сталася давно, але на цій землі, де ми живемо. Воно безпосередньо стосується всіх нас", ― поділився думками Тарас Химич.

На телебаченні й у Мережі вже можна побачити офіційний тизер майбтунього фільму:

У центрі сюжету буде не тільки постать короля Данила Галицького, але й образ імперії, якою він керував. Атмосферу обіцяють відтворити з якомога більшою історичною точністю з ефектними батальними сценами.

"Ми вже працюємо з реконструкторами, будемо мати тренувальні табори для акторів. Все ж таки це зброя і всі мають володіти нею правильно. Обіцяємо вам розкішні постановки боїв, дуже видовищні", ― розповіла виконавчий продюсер Олеся Галканова.

За словами Химича, зйомочні локації відповідатимуть місцям історичних подій.

"Ми вибрали декілька локацій і на одній із них ми навіть хочемо побудувати таке тогочасне містечко, хочемо створити середовище. Тобто є одна локація на Прикарпатті, це буде для побудови міста. Але ми хочемо також знімати і на центральній Україні, і на Поділлі, тому що це ж держава була велика, вона не обмежувалася тільки Галичиною чи Волинню, це фактично Київська Русь", ― пояснив режисер.

Імен акторів режисер наразі не оприлюднює, але обіцяє, що обрали тих, хто несе у собі дух цієї землі. Прем'єру "Короля Данила" її творці обіцяють на 2018 рік.

Тарас Химич став відомим завдяки документальним фільмам, як от: "У рамках долі. Історія 1-ї дивізії УНА" (2005), "Золотий вересень. Хроніки Галичини 1939-1941" (2010), "Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939" (2012), "Хроніка Української повстанської армії 1942-1954" (2014), "Легіон. Хроніка Української Галицької армії" (2015).

У 2016 році режисер представив свій перший художній фільм "Жива" про долю Анни Попович, яка воювала в лавах УПА.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.