Автор постанови про "геноцид" на Волині став віце-міністром оборони Польщі

Депутата Сейму від керівної партії Польщі "Право і Справедливість" Міхала Дворчика призначили заступником міністра оборони Польщі Антонія Мацеревича.

Про це повідомляє "Європейська правда"  з посиланням на TVN24.

Дворчика було призначено в понеділок рішенням міністра оборони Польщі Антонія Мацеревича. Церемонія призначення відбулася під час заходів на честь Національного дня пам'яті "Проклятих солдатів" у Варшаві.

Видання відзначає, що Дворчик у міністерстві відповідатиме в першу чергу за формування нового роду військ – військ територіальної оборони, які були створені в Польщі на початку 2017-го року.

42-річний Міхал Дворчик віком є депутатом від вересня 2015 року. Уродженець Варшави, він працював в органах місцевого самоврядування в Мазовецькому воєводстві.

З вересня 2016 року Дворчик був членом парламентського комітету з оборони, пізніше очолював комісію по зв'язках із співвітчизниками за кордоном, звідки звільнився 23 лютого.

Нагадаємо, що українцям Дворчик відомий, в першу чергу тим, що він є автором резолюції "Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.