Посол Польщі дезавуював слова Качинського про "Культ Бандери"

Україні та Польщі необхідно думати про майбутнє, а питання Степана Бандери – це минуле.

Про це заявив Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, повідомляє LIGA.net

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло

"Це історія. Історія важлива для поляків і для українців. Але є також майбутнє, і майбутнє важливіше. Нам потрібно думати про майбутнє. Качинський теж думає про майбутнє…

Багато хто, напевно, вже забув, як він під час Революції гідності був на Майдані і кричав "Слава Україні!".

Це яскравий приклад того, що він проукраїнський, а не навпаки." 

Такими словами посол відповів на запитання журналістів, як можна розцінювати нещодавню заяву польського політика Ярослава Качинського про те, що "Україна не увійде до Європи з Бандерою".

Ян Пєкло наголосив, що питання героїзації Степана Бандери в Україні жодним чином не вплине на відносини між Україною та Польщею.

Нагадуємо, нещодавно голова польської партії влади "Закон і Справедливість" Ярослав Качинський заявив, що прославляння лідера ОУН Степана Бандери може створити перешкоди у справі інтеграції України в Європу. Крім того, Качинський заявляв, що відносини між Україною та Польщею під питанням через позитивне ставлення України до УПА.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.