Поранені майданівці отримають статус учасників бойових дій

Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Нововведення дають змогу учасникам Революції Гідності, які отримали поранення, здобути статус учасника бойових дій.

Урядовий законопроект №5697 підтримав 261 народний депутат, повідомляє "Дзеркало тижня".

Пропоновані зміни дають право на отримання статусу учасника бойових дій особам, які під час участі в Революції гідності отримали тілесні ушкодженя (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), що не призвели до інвалідності.

Однак ця норма не поширюється на працівників міліції, військовиків Внутрішніх військ та інших силовиків.

Проект також пропонує надати право на отримання статусу інваліда війни громадянам, які стали інвалідами: а) на території проведення АТО, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, б) населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Нагадаємо, що в січні Кабінет міністрів схвалив проект змін до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

До того закон передбачав надання статусу інваліда війни лише особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, каліцтва, контузії або інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі в протестах на Майдані.

За офіційними даними, під час масових акцій протестів з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за відновлення курсу на євроінтеграцію та проти влади Віктора Януковича різноманітні тілесні ушкодження отримали майже 1 тис. чоловік.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.