Конференція "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення"

Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету запрошує студентів та молодих науковців взяти участь у ХIX Міжнародній науково-практичній конференції "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення, перспективи на майбутнє".

Як повідомляють організатори, метою конференції є розглянути глобальні проблеми сьогодення ("гібридні" та інформаційні війни, проблеми біженців, загрози тероризму, духовна безпека людства та ін.) та причетність різних релігійних спільнот до виникнення цих проблем або ж їх вирішення.

Крім того, конференція передбачає також ретроспективний погляд на ангажування релігійних спільнот у глобальні проблеми людства в минулому. У програмі конференції передбачено також відвідини Музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Під час конференції обговорення буде проводитися у таких секціях:

  • Виклики часу та роль релігійних факторів у них: історична ретроспектива.
  • Свідчити та розрізняти правду: загрози інформаційної безпеки людини.
  • Релігійний досвід у подоланні конфліктів та зціленні травм.
  • Конфлікти і глобальні проблеми в Україні та світі.
  • Християнська духовність та вчення Церкви в контексті глобальних загроз сьогодення.
  • Релігія та глобальні виклики: літературно-мистецькі досвіди й контексти.

Конференція відбудеться 28-29 квітня 2017 р. в Українському католицькому університеті за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 17. Інститут забезпечує учасникам конференції проживання та харчування. Проїзд за власний кошт учасників.

Для участі в конференції на  e-mail оргкомітету irs@ucu.edu.ua необхідно подати:

  1. Заявку на участь: ПІБ учасника; місце навчання або праці учасника, посада (якщо студент, то факультет і курс); назва доповіді; обрана секція; потреба у використанні проектора під час доповіді; потреба в проживанні; контактний телефон доповідача; е-mail)
  2. Електронний варіант матеріалів доповіді (тези, стислий виклад, статтю).

Останній день подання матеріалів: 31 березня 2017 року

Вимоги до оформлення тез і статей:

  • Файл Microsoft Word
  • Файл має бути названий прізвищем автора латинкою і збережений у форматі - doc
  • Шрифт - Times New Roman
  • Кегль - 14; інтервал - 1,5 пт; всі поля - 2 см.
  • Обсяг наукової статті 5-10 сторінок друкованого тексту. Обсяг тез – 2-3 сторінки.
  • Виноски у тексті підрядкові (внизу кожної сторінки)

Організатори передбачають безоплатну електронну публікацію тез і наукових статей учасників, які особисто виступають на конференції. Увага: конференція не передбачає заочної участі!

За необхідності надається довідка про участь у конференції. Про потребу такої довідки слід попередити завчасно.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська (без синхронного перекладу)

За довідками звертатись в Інститут релігії та суспільства УКУ, e-mail: irs@ucu.edu.ua, або за телефоном 032-240-99-40 (внутрішній 3252 та 3207).

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.