Президент підтримує закон про виділення землі для Музею Майдану

Президент України Петро Порошенко назвав невідкладним законопроект, який покликаний полегшити виділення землі для Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Про це він заявив під час свого виступу на церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, передає офіційний сайт президента України. Йдеться про вирішення труднощів із юридичним оформленням власності ділянки Музею Революції Гідності.

"Щоб, нарешті, розрубати цей "гордіїв вузол", який заводив у глухий кут суперечки щодо власності на цю ділянку [на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 – ІП], я мусив втручатися в хитросплетіння земних законів. — сказав глава держави. — Відтак, я прийняв рішення і оголошую невідкладним проект Закону України про внесення змін до законодавства з метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".

Як повідомили "Історичній правді" в Адміністрації Президента, це — "Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів забезпечення вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні" № 6069 від 9 лютого 2017 року.

Законопроект покликаний спростити процедуру одержання земельної ділянки з комунальної власності м. Києва для Музею Революції Гідності.

Крім того, Петро Порошенко виступив з ініціативою створити фонд, який би акумулював кошти на будівництво Меморіалу.

"Вважаю, що найближчим часом має бути створений Фонд, який би підтримав здійснення кожного з етапів нашого спільного, і я би дуже хотів, щоб це був справді всенародний проект Меморіалу. Виступаю не лише ініціатором, але й першим донором такого фонду, щоб допомогти йому не тільки добрим словом, а й грошима. Сподіваюсь, мій приклад знайде послідовників", — висловив переконання президент.

Як повідомлялося раніше, постійна комісія з питань землекористування, містобудування а архітектури Київської міської ради ухвалила одноголосно виділити земельну ділянку для Музею Революції Гідності.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.