Лех Валенса таки був сексотом — польський Інститут нацпам'яті

Інститут судових експертиз у Кракові підтвердив справжність документів, які вказують на те, що перший президент Польщі Лех Валенса був таємним інформатором держбезпеки Польської Народної Республіки.

Про це заявив прокурор Анджей Позорський на прес-конференції в Інституті національної пам’яті Польщі, передає "Радіо Свобода".

"Зобов’язання про співробітництво зі службою держбезпеки, датоване 21 грудня 1970 року, було повністю написано Лехом Валенсою, як і 7 розписок за отримання грошей за передану співробітникам служби безпеки інформацію", – повідомив Позорський.

За словами експертів ІНП, оригінали документів справи Леха Валенси не містять слідів якого-небудь зовнішнього втручання.

Фрагмент записки держбезпеки про вербування Леха Валенси

Прокурор нагадав, що Комісія з розслідування злочинів проти польського народу веде розслідування про можливу фальсифікацію документів за період з 1970 до 1976 року про те, що в часи Польської Народної Республіки Лех Валенса був агентом держбезпеки.

Приводом для початку розслідування стали заяви самого Валенси про те, що матеріали були сфальсифіковані. До справи залучили експертів-графологів з Інституту судових експертиз у Кракові. Після проведення дослідження склали ґрунтовний звіт, який містить 235 сторінок.

"Висновки однозначні й не викликають сумнівів", – сказав прокурор.  – "Рукописне зобов’язнання про співробітництво зі Службою безпеки було повністю складене Лехом Валенсою".

У справі також є розписки за отримання грошей і кілька доносів.

Особова спрва таємного співробітника держбезпеки Леха Валенси

У 2000 році під час президентських виборів суд визнав, що кандидат на цю посаду Лех Валенса не був агентом комуністичних спецслужб, але тоді графологи відмовилися провести експертизу документів, які б мали засвідчити агентурне минуле Валенси, оскільки це були копії.

Оригінали знайшлися в 2016-му в будинку вдови генерала Чеслава Кіщака Терези, який був міністром внутрішніх справ і найближчим соратником президента ПНР Войцеха Ярузельського. Із травня того року графологи займалися перевіркою понад 200 сторінок справи Валенси.

Дивіться також:

Не паліть урядові будинки, а створюйте свій уряд!

"Я захоплений польськими звитяжцями..." Текст Стуса

У Польщі засудили міліціонерів, які били людей 25 років тому

Поляки і надзвичайний стан 1981-го. ФОТО

Як посадити поруч владу і опозицію. Польський досвід

Всі матеріали за темою "Солідарність"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.