Польський Інститут національної пам’яті оприлюднить секретні фонди

У другій половині січня 2017 року польський ІНП опублікує на своєму сайті список документів, які вилучать із секретних фондів.

Серед таких документів будуть особові справи таємних співробітників служби безпеки, особові справи комуністичних офіцерів розвідки та контррозвідки, а також операційні матеріали, передає "Монітор-інфо".

Із середини червня 2016 року, після внесення змін до закону про ІНП, кілька десятків фахівців Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розслідувань, Прикордонної служби, Служби контррозвідки та Військової розвідки досліджують документи у так званих секретних фондах.

Вони опрацювали більше 11,5 тис. архівних одиниць: паперових документів, фотографій, відеоматеріалів та записів, і досі не надійшло жодної заяви про надання грифу секретності будь-якому із документів. Це означає, що матеріали будуть описані та оприлюднені.

Таємний фонд створено одночасно з формуванням Інституту національної пам’яті. Туди потрапили документи  комуністичних спецслужб,  які могли загрожувати безпеці країни.

Заступник директора Архіву ІНП Маріуш Квашняк запевняє, що цей аргумент не виправдав себе, тому що окрім особових справ та операційних матеріалів значну частину фонду становлять навчальні матеріали.

Перед тим, як набрали чинності зміни до закону про ІНП, у таємному фонді містилося понад 450 погонних метрів актів. На сьогодні залишилось майже 350 погонних метрів.Потрібно іще переглянути близько 6800 архівних одиниць.

Опрацювання документів має закінчитися до кінця березня, а в другій половині 2017 року вони будуть оприлюднені.

Як повідомлялося раніше, польський Сейм ухвалив законопроект про зниження пенсій і виплат ветеранам комуністичних спецслужб.

У кінці 2016 року до Архіву новітніх актів передали найбільшу приватну колекцію документів Армії Крайової.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.