Польський Інститут національної пам’яті оприлюднить секретні фонди

У другій половині січня 2017 року польський ІНП опублікує на своєму сайті список документів, які вилучать із секретних фондів.

Серед таких документів будуть особові справи таємних співробітників служби безпеки, особові справи комуністичних офіцерів розвідки та контррозвідки, а також операційні матеріали, передає "Монітор-інфо".

Із середини червня 2016 року, після внесення змін до закону про ІНП, кілька десятків фахівців Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розслідувань, Прикордонної служби, Служби контррозвідки та Військової розвідки досліджують документи у так званих секретних фондах.

Вони опрацювали більше 11,5 тис. архівних одиниць: паперових документів, фотографій, відеоматеріалів та записів, і досі не надійшло жодної заяви про надання грифу секретності будь-якому із документів. Це означає, що матеріали будуть описані та оприлюднені.

Таємний фонд створено одночасно з формуванням Інституту національної пам’яті. Туди потрапили документи  комуністичних спецслужб,  які могли загрожувати безпеці країни.

Заступник директора Архіву ІНП Маріуш Квашняк запевняє, що цей аргумент не виправдав себе, тому що окрім особових справ та операційних матеріалів значну частину фонду становлять навчальні матеріали.

Перед тим, як набрали чинності зміни до закону про ІНП, у таємному фонді містилося понад 450 погонних метрів актів. На сьогодні залишилось майже 350 погонних метрів.Потрібно іще переглянути близько 6800 архівних одиниць.

Опрацювання документів має закінчитися до кінця березня, а в другій половині 2017 року вони будуть оприлюднені.

Як повідомлялося раніше, польський Сейм ухвалив законопроект про зниження пенсій і виплат ветеранам комуністичних спецслужб.

У кінці 2016 року до Архіву новітніх актів передали найбільшу приватну колекцію документів Армії Крайової.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.