АНОНС: Відкриття фотовиставки Джо О’Браєна "Майдан: більше ніж життя і смерть"

22 січня Національний музей історії України запрошує відкриття фотовиставки "Майдан: більше ніж життя і смерть", яку складають роботи британського фотографа Джо О’Браєна, зроблені під час подій Євромайдану.

Джо давно цікавився масовими акціями протесту. У його доробку були фото з демонстрацій в Англії та Іспанії.

До Києва він приїхав на початку лютого 2014 року, аби зафіксувати протести Євромайдану, де через об’єктив камери детально відслідковував життя столиці на барикадах. 

Зі спогадів автора фоторобіт: "Вперше я зацікавився протестами Євромайдану 22 січня 2014 року, коли побачив у новинах сюжет про зіткнення між демонстрантами та міліцією на вулиці Грушевського і повідомлення про смерть Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.

Я захотів стати очевидцем цих подій, щоб зрозуміти, для чого люди вийшли на вулицю і чому їх вбивають. Згодом зрозумів, що мотивації людей були різними, але вони перетнулися в ідеальний момент часу і створили спільну силу.

Головна площа стала символом, точкою фокусу для всіх скривджених людей з усіх сфер українського суспільства, дала їм можливість боротися за свої переконання".

 

Роботи, представлені на виставці, є унікальним свідченням драматичного перебігу подій кінцевої фази Єромайдану в тому вигляді, в якому їх побачив іноземець, який не зміг лишитися безстороннім.

Загалом представлено 40 фото з життя Майдану, три з яких отримали приз глядацьких симпатій на Лондонському фотофестивалі (London Photo Festival) 2016 року. 

Дизайнер виставки — Ольга Шиленко, арт-директор — Лада Шиленко.

Виставка триватиме до 22 лютого 2017 року.

Неділя, 22 січня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний за умови попередньої реєстрації за формою.

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном: (044) 279 43 84.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.