АНОНС: Відкриття фотовиставки Джо О’Браєна "Майдан: більше ніж життя і смерть"

22 січня Національний музей історії України запрошує відкриття фотовиставки "Майдан: більше ніж життя і смерть", яку складають роботи британського фотографа Джо О’Браєна, зроблені під час подій Євромайдану.

Джо давно цікавився масовими акціями протесту. У його доробку були фото з демонстрацій в Англії та Іспанії.

До Києва він приїхав на початку лютого 2014 року, аби зафіксувати протести Євромайдану, де через об’єктив камери детально відслідковував життя столиці на барикадах. 

Зі спогадів автора фоторобіт: "Вперше я зацікавився протестами Євромайдану 22 січня 2014 року, коли побачив у новинах сюжет про зіткнення між демонстрантами та міліцією на вулиці Грушевського і повідомлення про смерть Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.

Я захотів стати очевидцем цих подій, щоб зрозуміти, для чого люди вийшли на вулицю і чому їх вбивають. Згодом зрозумів, що мотивації людей були різними, але вони перетнулися в ідеальний момент часу і створили спільну силу.

Головна площа стала символом, точкою фокусу для всіх скривджених людей з усіх сфер українського суспільства, дала їм можливість боротися за свої переконання".

 

Роботи, представлені на виставці, є унікальним свідченням драматичного перебігу подій кінцевої фази Єромайдану в тому вигляді, в якому їх побачив іноземець, який не зміг лишитися безстороннім.

Загалом представлено 40 фото з життя Майдану, три з яких отримали приз глядацьких симпатій на Лондонському фотофестивалі (London Photo Festival) 2016 року. 

Дизайнер виставки — Ольга Шиленко, арт-директор — Лада Шиленко.

Виставка триватиме до 22 лютого 2017 року.

Неділя, 22 січня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний за умови попередньої реєстрації за формою.

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном: (044) 279 43 84.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.