ПОШКОДИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ВАЦЛАВУ ГАВЕЛУ. ФОТО

13 січня невідомі відламали шматок від меморіальної дошки чеському дисиденту та політику Вацлаву Гавелу, встановленої на одному з будинків на бульварі його імені в Києві.

Про це написала спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" у "Фейсбуці". Пошкоджена дошка на фото виглядає так:

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Ініціатор громадянської кампанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь висунув дві версії пошкодження дошки: "вандалізм (основна) і полювання за металом (насправді таблиця - не металева, тому далі не ламали)".

14 січня пошкоджену дошку забрали на ремонт. А натомість установили інформаційну табличку з назвою вулиці.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Нагадаємо, меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела урочисто відкрили 16 грудня 2016 року за участі міністра культури Чеської республіки Даніела Германа, українських політиків, урядовців і громадських активістів. Бульвар Вацлава Гавела в Києві з'явився 11 листопада 2016 року замість бульвара Івана Лепсе, який було перейменовано в рамках декомунізації.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

ДОВІДКА:

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.