Меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела відкрили чеський міністр і віце-спікер українського парламенту

Громадянська компанія з перейменування одного з найбільших бульварів Києва завершилося встановленням меморіальної таблиці на честь драматурга, антикомуніста, першого президента Чеської республіки Вацлава Гавела.

У четвер, в урочистій церемонії відкриття таблиці взяли участь міністр культури Чеської республіки Даніел Герман, перший віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко, тимчасово повірена у справах Чеської республіки в Україні Здена Цаісова, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, ініціатор громадянської компанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь, представники українських парламенту, уряду та київського самоврядування.

Бульвар Вацлава Гавела, 1/28. Фото: Віталій Лямічев 

"Вацлав Гавел був особистістю, якій досі є що нам сказати. Він вчить нас розуміти інших, захищати правду, бути солідарними з тими, хто в скруті. (…) Здається мені, він би й сьогодні дуже здивувався такій увазі і пошані до себе. Тому я хочу подякувати усім, хто реалізував цю ініціативу" - звернувся до присутніх на урочистості міністр культури Чеської республіки Даніел Герман.

 Міністр культури Чеської республіки Даніел Герман. Фото: fb Ірини Геращенко

І віце-спікер українського парламенту, і голова УІНП зауважили, що це перейменування не було б можливим без прийняття закону про засудження тоталітарних режимів.

"У процесах декомунізаціїї ми значною мірою запозичували досвід наших чеських сусідів, які як і інші успішні посткомуністичні країни Східної Європи показали, що подолання тоталітарної спадщини і декомунізація є невід’ємним елементом перетворення цих країн на успішні демократичні держави і інтеграції їх у Європейський Союз" - наголосив Володимир В’ятрович.

"Процес того, як з’являвся бульвар Вацлава Гавела у Києві – прекрасний приклад того, наскільки змінилися українці. Декомунізація стала для українців школою демократії: ми навчилися об’єдуватися, ми навчилися впливати на владу!" - додав історик.

Колишній бульвар Івана Лепсе, названий на честь радянського партійного і профспілкового діяча, підлягав перейменуванню в рамках декомунізації.

У вересні 2015 року сформувалася ініціативна група, яка розпочала громадянську компанію з перейменування цієї вулиці на честь Вацлава Гавела.   

Під час громадського обговорення пропозиції нової назви на сайті КМДА була виявлена "накрутка" голосів проти імені Гавела. Із 2011 голосів "проти" були накручені 1012 голосів. "ЗА" перейменування бульвару на честь Вацлава Гавела проголосувало 3529 осіб.

До публічної кампанії на підтримку назви імені Вацлава Гавела долучилися "Історична правда", а також низка громадських і політичних діячів: співак і композитор Святослав Вакарчук, історик і журналіст Вахтанг Кіпіані, політолог Олексій Гарань, народні депутати Мустафа Найєм та Микола Княжицький, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, багато інших відомих українців.

Автором меморіальної таблиці є відомий скульптор Костянтин Скритуцький.

 "Правда і любов повинні перемогти брехню і ненависть"

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.