В Одесі прочитають цикл лекцій до 100-річчя Української революції. ІНФОГРАФІКА

У грудні 2016-го розпочався просвітницький проект, який триватиме впродовж 2017 року.

У форматі лекцій науковці розкажуть одеситам, яким цікава українська історія, про різні історичні періоди в минулому України, або ж про окремі події чи особистості, інформує сайт Українського інституту національної пам'яті.

Першу лекцію "Відповідь на запитання: скільки років Одесі?! (спроба абстрагуватися від політики)" прочитав 20 грудня доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Тарас Гончарук.

Наступна відбудеться у 20-х числах січня. Її прочитає відомий дослідник, кандидат історичних наук Віктор Савченко. Тема доповіді – "Масони і революція".

На кожен місяць року запланована одна лекція. Серед лекторів – професор, завідувач кафедри історії України ОНУ імені І.І. Мечникова Олена Бачинська, фахівець у галузі археології та історії архітектури, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

Лекторій спільно реалізують відділ соціокультурної діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського та громадська організація "Одесі-600".

Також співробітники бібліотеки за підтримки ГО "Одесі-600" планують видати серію календарів із портретами й короткими розповідями про політичних і громадських діячів, які брали участь у подіях Української революції 1917-1921 років в Одесі.

До першого – уже виданого – випуску увійшли такі постаті, як Петро Климович, Іван Липа, Іван Луценко, Всеволод Змієнко, Михайло Омелянович-Павленко, Володимир Чехівський, Сергій Шелухін, Євген Чикаленко.

 

Ідея належить професорові Тарасу Гончаруку. Він разом із доктором історичних наук, професором кафедри історії України історичного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова Т. Вінцковським і кандидатом історичних наук І.  Стамболом є авторами анотаційних текстів.

 

Дизайнерське оформлення художниці Ірини Макарчук. Презентують календарі в Одеській національній науковій бібліотеці у березні цього року.

 
 
 
 
 
 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.