На Херсонщині відкрили пам’ятник кримчанам, які загинули в боях за Україну. ФОТО

На адмінмежі із анексованим Кримом відкрили український військовий меморіал. Пам’ятник присвячений уродженцям АР Крим, які полягли у боях з російським агресором.

Про це повідоляє Благодійний фонд "Героїка", який виступив ініціатором спорудження меморіалу. Участь в урочистостях взяли представники Збройних Сил України, родичі і бойові побратими загиблих героїв, учасники російсько-української війни, представники влади та громадськості.

Пам’ятник "Кримчанам, загиблим у боях за єдність України" постав на трасі Каланчак-Армянськ з ініціативи та коштом благодійного фонду "Героїка". Саме на цьому місці в березні 2014 року постав перший блокпост 79-ї аеромобільної бригади.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Монумент зустрічає подорожніх, що прямують з Херсонщини до Криму і в зворотному напрямку. Будівництвом цього пам’ятника ми хотіли продемонструвати українцям на окупованих територіях, що не забули своїх героїв. Тих, чия батьківщина окупована росіянами", – розповідає Павло Подобєд, керівник благодійного фонду "Героїка".

На плитах меморіалу викарбувані прізвища 21 вояка Збройних Сил України, підрозділів МВС і добровольчих батальйонів. Вони загинули під час бойових дій на Донбасі в 2014-2016 роках.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Реалізація цього задуму – результат докладання зусиль жертводавців, волонтерів, учасників АТО, представників кримськотатарської громади та окремих органів влади. До участі у будівництві долучилось понад 200 добродіїв. Люди жертвували кошти, допомагали на різних етапах роботи. Це справжній народний проект, який засвідчує ставлення українців до своїх героїв", – пояснює Олег Собченко, учасник бойових дій, який керував роботами зі спорудження меморіального об’єкту.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.