На Херсонщині відкрили пам’ятник кримчанам, які загинули в боях за Україну. ФОТО

На адмінмежі із анексованим Кримом відкрили український військовий меморіал. Пам’ятник присвячений уродженцям АР Крим, які полягли у боях з російським агресором.

Про це повідоляє Благодійний фонд "Героїка", який виступив ініціатором спорудження меморіалу. Участь в урочистостях взяли представники Збройних Сил України, родичі і бойові побратими загиблих героїв, учасники російсько-української війни, представники влади та громадськості.

Пам’ятник "Кримчанам, загиблим у боях за єдність України" постав на трасі Каланчак-Армянськ з ініціативи та коштом благодійного фонду "Героїка". Саме на цьому місці в березні 2014 року постав перший блокпост 79-ї аеромобільної бригади.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Монумент зустрічає подорожніх, що прямують з Херсонщини до Криму і в зворотному напрямку. Будівництвом цього пам’ятника ми хотіли продемонструвати українцям на окупованих територіях, що не забули своїх героїв. Тих, чия батьківщина окупована росіянами", – розповідає Павло Подобєд, керівник благодійного фонду "Героїка".

На плитах меморіалу викарбувані прізвища 21 вояка Збройних Сил України, підрозділів МВС і добровольчих батальйонів. Вони загинули під час бойових дій на Донбасі в 2014-2016 роках.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Реалізація цього задуму – результат докладання зусиль жертводавців, волонтерів, учасників АТО, представників кримськотатарської громади та окремих органів влади. До участі у будівництві долучилось понад 200 добродіїв. Люди жертвували кошти, допомагали на різних етапах роботи. Це справжній народний проект, який засвідчує ставлення українців до своїх героїв", – пояснює Олег Собченко, учасник бойових дій, який керував роботами зі спорудження меморіального об’єкту.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.