Помер засновник комуністичної Куби Фідель Кастро

У Гавані ввечері в п'ятницю, 25 листопада, на 91-му році життя помер лідер Кубинської революції, багаторічний глава держави Фідель Кастро.

Про смерть Фіделя повідомив його брат, чинний голова Державної ради Куби Рауль Кастро, передає "DW". За його словами, тіло Фіделя Кастро кремують.

Фідель Кастро. Фото: DW

Фідель Кастро (народився 13 серпня 1926 року) у 1950-х роках очолив збройне повстання на Кубі, яке призвело до повалення режиму диктатора Фульхенсіо Батісти 1 січня 1959 року. Після цього Кастро більше 40 років правив Кубою, втілюючи соціалістичні реформи. Кастро займав посади прем'єр-міністра (1959-1976), президента Державної ради (1976-2008) та першого секретаря Комуністчиної партії Куби (1961-2011).

Правління Кастро позначилося серед іншого і жорстким протистоянням Куби зі США.

Останніми роками Фідель Кастро тяжко хворів та рідко з'являвся на публіці. Ще в 2006 році він фактично передав управління державою молодшому брату Раулю.

Як повідомляє "УП", 28 та 29 листопада вшанувати пам'ять Фіделя Кастро можна буде на території меморіалу Хосе Марті.

Ввечері 29 листопада у Гавані пройде демонстрація, присвячена Кастро, після чого останки лідера революції будуть доставлені на жалобні церемонії до місць на території Куби, де він свого часу прославився.

Вранці 4 грудня похорон Кастро відбудеться на кладовищі в Сантьяго-де-Куба, де покояться герой боротьби за незалежність країни Хосе Марті та багато інших відомих історичних осіб.

ДОВІДКА:

Кубинська революція - збройна боротьба проти диктатора Фульхенсіо Батісти, який захопив владу в країні у 1952 році внаслідок державного перевороту. Розпочата групою прогресивної молоді на чолі з юристом Фіделем Кастро.

Після початкових невдач озброєним революціонерам у складі 82 осіб удалося висадитися на берег Куби у грудні 1956 року і перейти до партизанської війни.

Після ряду військових і політичних успіхів революція завершилася перемогою повстанців, які увійшли у столицю країни Гавану в січні 1959 року, розпочавши соціальні й економічні реформи.

Дивіться також: "В інтернет викладено щоденник Че Гевари"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.