В ІНТЕРНЕТ ВИКЛАДЕНО ЩОДЕННИК ЧЕ ГЕВАРИ

Інтернет-користувачі отримали доступ до рукописного щоденника героя кубинської революції Ернесто "Че" Гевари.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на болівійського дослідника Карлоса Соріано Гальварро.

"Основна мета - дати можливість усім зацікавленим отримати безперешкодний доступ до рукописів, які мають історичну цінність, - заявив історик. - Завдяки інтернету кожен зможе отримати інформацію про події сорокап'ятирічної давнини з перших рук".

Оцифрована версія щоденника знаходиться на сайті chebolivia.org.

Щоденник охоплює часовий відрізок з січня по жовтень 1967 року, коли знаменитий революціонер перебував у Болівії.

Ернесто "Че" Гевара, лідер Кубинської революції 1959 року і державний діяч, з 1966 року очолював ліворадикальний повстанський підрозділ у Болівії, який вів партизанську війну проти президентської диктатури.

 Че Гевара в Болівії, 1967 рік

Че був узятий у полон солдатами болівійської армії в жовтні 1967 році, а через день розстріляний без суду з наказу президента військового уряду Болівії.

Читайте також: "Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.