Громадські активісти закликали керівництво держави підтримати музей Майдану

Представники громадськості звернулися до очільників держави та столиці із закликом надати Музею Революції Гідності тимчасове приміщення, фінансування та виділити ділянку для меморіалу Героям Небесної сотні.

Про це йдеться у "Відкритому листі до провідників Української держави", який сьогодні оприлюднив Укрінформ.

"За короткий час попри обмежене фінансування (лише на захищені статті) та відсутність бодай тимчасового приміщення Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності розпочав активну діяльність в інфраструктурному, управлінському, програмному, іміджевому, соціальному та фінансовому напрямах, здійснив низку культурно-освітніх заходів, у тому числі за кордоном, започаткував опрацювання й примноження своєї колекції тощо". – відзначають автори звернення.

Однак, підкреслюють підписанти, низка невирішених питань не дають змоги музею розгорнути повноцінну діяльність згідно зі статутом, стратегією розвитку музею та очікуваннями громадськості.

Передусім, це: відсутність тимчасового приміщення (для працівників, фондосховища та експозиції), належного фінансування, невизначеність щодо виділення земельної ділянки в центрі Києва для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Саме вирішення цих проблем і передбачав указ Президента України №436/2016 від 6 жовтня 2016 року "Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи". Але ні Кабмін, ні КМДА не поспішають виконувати завдання, покладені на них в указі.

"Зволікання з виконанням Указу Президента України викликає справедливе невдоволення української людності та створює додаткове джерело напруги в суспільстві. Переконані, що створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності потребує не декларативних, а більш рішучих і конкретних зусиль з боку державних органів у вирішенні його першочергових проблем", – наголошують у "Відкритому листі".

Закінчується звернення закликом якнайшвидше виконати положення Указу президента року "Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи", а саме:

– надати в Українському домі приміщення для тимчасового зберігання колекції Музею та створення робочих місць персоналу;

– передбачити в державному бюджеті на 2017 рік кошти, необхідні для створення меморіалу та музейного комплексу, як це було актуалізовано у виступі Президента України на засіданні РНБО 14 вересня 2016 року;

– ухвалити разом з головою Київської міської державної адміністрації політичне рішення про виділення земельної ділянки в Києві по вулиці Героїв Небесної Сотні, 3–5 для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Звернення підписали: Артем Миргородський, Керівник Секретаріату Реанімаційного Пакету Реформ, Ігор Розкладай, Головний експерт групи Політика національної пам’яті РПР, Наталя Кривда, Головний експерт групи  Культура РПР, Володимир Щербаченко,  Голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив, Костянтин Вінніченко, Президент Благодійного фонду учасників бойових дій "Єдність побратимів", Лергій Лаєвський,  Президент Українського комітету ради музеїв "ІКОМ", Дмитро Сінченко, Голова КОО "Асоціація політичних наук", Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ, Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики", Ігор Горбань, Голова ВГО "Патріот – захисник Батьківщини", Валерій Бобрович, Головний командир ГО "Українська національна Самооборона" та ще представники біля 20 громадських організацій.

Як відомо, державний заклад "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" було створено, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, 18 листопада 2015 року, а зареєстровано 8 січня 2016 року. 12 квітня 2016 року Президент України надав йому статус національного.

Під час свого виступу з нагоди третьої річниці Революції Гідності Петро Порошенко пообіцяв посприяти у виділенні земельної ділянки на Алеї Героїв Небесної сотні в центрі Києва та фінансування на спорудження меморіалу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.