Міністр культури РФ боїться розпаду країни через "фальсифікацію історії"

Міністр культури Росії Володимир Мединський вважає, що "фальсифікація історії" може призвести до того, що Росія втратить свою територію та суверенітет.

Про це він заявив в інтерв’ю "Интерфаксу" 16 листопада, передає "Сноб".  

"Кінцевою метою фальсифікації історії стане розчленування країни, позбавлення нас території, суверенітету. Том ущо тільки так, поселивши інформаційний вірус у наші голови, презирство до своєї історії, своїх батьків, можна зруйнувати країну. Через це ми вже проходили в 1991 році", — заявив урядовець.

Що пан Мединський має на увазі під фальсифікаціями історії, стає зрозуміло з його оцінки двох виставок до 75-річчя Битви під Москвою, які відкрилися 17 листопада.

"Рівно 75 років тому під Москвою стався легендарний бій панфіловської дивізії з фашистами, — розповів Мединський. — Невже йдеться про уточнення історичних неточностей? Невже настільки важливо з’ясувати, чи цього дня вранці було 28 чи 38 чоловік напередодні бою під Москвою,  чи, може, в бій вступила ціла рота, а залишилося в живих 39 бійців? Невже йдеться про ці деталі? <...> Йдеться про інше".

Як повідомляли ЗМІ, на початку жовтня 2016 року Мединський облаяв тих, хто ставить під сумнів "подвиг 28 панфіловців".

"Моє найглибше переконання полягає в тому, що навіть якби ця історія була вигадкою від початку й до кінця, навіть якби не було Панфілова, навіть якби не було нічого це свята легенда, якої просто не можна торкатися. А люди, які це роблять, це закінчені нікчеми", — заявив він тоді.

Однак ще в 2015 році Державний архів Російської Федерації на підставі документів Головної військової прокуратури СРСР довів, що жодного подвигу не було, а всю історію вигадали радянські журналісти.

Нагадаємо, що в кінці жовтня низка академіків РАН звинуватили Володимира Мединського в міфотворчості та лженауці та закликали позбавити посадовця ступеня доктора історичних наук.

Міністр освіти РФ Ольга Васильєва заявила, що викладання історії без міфологізації неможливе.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.