Дніпро позбувся меморіальних дощок Брежнєву та Щербицькому. ФОТО

У Дніпрі демонтували меморіальні дошки Генеральному секретареві ЦК КПР Леоніду Брежнєву та Першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому.

Про це повідомляє "Радіо Свобода". Дошки розміщувалися на Алеї слави поблизу обласної держадміністрації. Окрім знаків на честь радянських високопосадовців комунальники також декомунізували дошки, які розповідали про будівництво підприємств під егідою Компартії СРСР.

Демонтаж здійснено на виконання "закону про декомунізацію". Передбачається, що в подальшому дошки Брежнєву, Щербицькому та таблички з написами про діяльність ЦК Компартії стануть експонатами парку радянського періоду, який планують створити в місті.

А на їхньому місці, заявили в КП "Муніципальна поліція", встановлять меморіальні дошки дніпрянам, які зробили внесок у розвиток України.

Фото: Радіо Свобода

Нагадаємо, що площу 80-річчя Дніпропетровської області відкрили у вересні 2012 року в м. Дніпрі. У центрі майдану розташували композицію з восьми бетонних стел, на яких розмістили 15 бронзових барельєфів діячів, які, на думку авторів, прославили область.

Поруч із істориком Дмитром Яворницьким, головним консруктором ОКБ "Південне" Михайлом Янгелем, письменником Олесем Гончаром опинилися барельєфи генсека КПРС (1964-1982) Леоніда Брежнєва, першого комуніста УРСР (1972-1989) Володимира Щербицького та другого президента України (1994-2004) Леоніда Кучми.

Як повідомлялося раніше, в Миколаєві радянську зірку на будівлі ОДА замінили на Державний герб України.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.