Спецпроект

ІЗРАЇЛЬ МОЖЕ ВИЗНАТИ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Президія Кнессету включила до порядку денного сесії наступного тижня питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Ініціатором такої пропозиції стала депутат Нава Бокер, передає інформаційна агенція cursorinfo.

"Упродовж багатьох років Кнессет відмовлявся від обговорення Голодомору, не визнаючи його "актом геноциду українського народу" і "актом насилля проти людства, який було спрямовано сталінським режимом на знищення людей". Настав час це змінити", – заявила депутат.

Ідея розробки проекту резолюції про визнання Голодомору геноцидом українського народу належить Почесному консулу Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олегові Вишнякову.

Для переконливості консул запросив делегацію ізраїльських парламентів під час їх візиту до Києва в рамках заходів зі вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру  відвідати ще й Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

"Я щасливий бути причетним до такого історичного моменту. Факт того, що ізраїльські парламентарі розуміють потребу ухвалення такої резолюції, робить наші народи ближчими. Ізраїльтяни – єдиний народ, який, як ніхто, розуміє трагедію українців, той умисний геноцид, який було ініційовано сталінським режимом.  Ми поділяємо цей біль разом", – заявив Вишняков.

Нагадаємо, що 26 вересня 2016 року депутати Кнессету відвідали Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" вперше в історії двосторонніх відносин України та Ізраїлю.

Делегація включала: віце-спікера Кнессету, голову депутатської групи дружби Ізраїль-Україна Талі Плоскову, віце-спікерів Наву Бокер і Єхіеля Бара, голову правлячої коаліції Давида Бітана та генерального директора Кнессету Альберта Сахаровича.

Ізраїльська делегація біля Музею Голодомору в Києві. Фото: прес-служба Почесного консульства Ізраїлю в Західному регіоні України

Парламентарям вручили примірники книги польського юриста єврейського походження Рафаеля Лемкіна "Радянський геноцид в Україні", а також дослідження Володимира Василенка "Голодомор 1932—1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка".

У своєму виступі від імені ізраїльської делегації Талі Плосков зізналася, що експозиція музею неймовірно вразила депутатів Кнессету.

"Дуже важко знайти слова після того, що ми тут побачили. Нам залишаєтсья тільки шкодувати про ті факти, які ми сьогодні побачили, особливо розгортаючи книги з іменами тисяч людей, яких сьогодні немає", – сказала вона.

Читайте також:

Як політики використовують Голодомор

Тим, хто вважає, що Голодомор не був геноцидом

Прогулянка Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Професор Стенфорду про "сталінські геноциди". Голодомор - тільки один із них

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.