У Львові ОДА перетворили на блокпост. Реконструювали події Листопадового зриву 1918 року. ФОТО

Військові реконструктори Української Галицької армії відтворили лінію фронту між українськими та польськими формуваннями під час боїв у перших числах листопада 1918 року.

Захід організувало "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять" на площі перед Львівською обласною держадміністрацією, повідомляє "Вголос". Дійство являло собою реконструкцію позицій українських вояків із блок-постами, загородженнями, артилерією, броньовиками, а також польовою кухнею й тиловими об’єктами.

 

"Ми відтворюємо події 1 листопада 1918-го року, коли Січові Стрільці зайняли у Львові стратегічні об’єкти: вокзал, головну пошту, міську раду. Тож, тримаємо позиції. Це щорічний захід нашого товариства. Цього року трохи не вдалося зробити бій Січових Стрільців із польськими жовнірами. Але загалом люди підходять, цікавляться, фотографуються", - розповів учасник реконструкції Михайло.

 

Листопадовий зрив - збройне повстання з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у Львові, організоване Українською національною радою силами Українських Січових стрільців на чолі із сотником Дмитром Вітовським з метою встановлення української влади у Східній Галичині.

У ході повстання нейтралізовано німецькі й австрійські військові частини, захоплено головні адміністративні установи, розпочалася організація державного апарату. Австро-угорський період у житті Галичини скінчився, було встановлено владу Західно-Української народної республіки.

 

Майже відразу українцям поставили опір місцеві польські загони, які прагнули приєднання міста і всієї Східної Галичини до нововідновленої Польської держави. Бої за столицю ЗУНР набули форми позиційних, коли лінія фронту проходила крізь вулиці.

 

Українці утримували центральну і східну частини міста включно з Високим Замком і станцією Львів-Підзамче. Польські загони окопалися на заході, захопивши головних залізничний вокзал.

Під тиском польських підкріплень, які постійно прибували з Центральної Польщі, в ніч на 22 листопада частини УГА змушені були залишити Львів.

Дивіться також:

Листопадовий зрив та створення ЗУНР

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Документи військового міністерства ЗУНР

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.