Як зміниться територія Бабиного Яру покажуть на виставці проектів

Цієї п’ятниці, 23 вересня, відкриється виставка проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу ідей “Бабин Яр – Дорогожицький некрополь”.

Виставка триватиме до 29 вересня – Дня офіційного вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру. Напередодні закриття, 28 вересня, з 09.00 до 13.00 проходитиме офіційна презентація проектів.

Архітектурний конкурс, спрямований на благоустрій історико-меморіальної зони Бабиного Яру, оголосив Благодійний фонд "Українсько-Єврейська зустріч" (Канада) минулого року. В Україні конкурс підтримали:

- Український інститут національної пам’яті,

- Національний Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру,

- Національна спілка архітекторів України,

- Департамент містобудування та архітектури КМДА.

Участь у ньому взяли більше 30-ти проектів із 15-ти країн світу.

На сьогодні в Бабиному Яру – понад 30 пам’ятних знаків жертвам нацистів – євреям, українським націоналістам, ромам, радянським військовополоненим. Ці пам’ятні знаки розрізнені.

Після того, як зі здобуттям незалежності стало можливим вшанування пам’яті усіх жертв Бабиного Яру, він перетворився на територію різних пам’ятей, які представлені поза спільним контекстом.

Організатори конкурсу поставили перед авторами проектів завдання створити простір, який наниже різні пам’яті про жертв трагедій, що мали місце тут, на єдину тканину історичної пам’яті.

При цьому наявні пам’ятні знаки демонтувати не планують. Новий проект повинен об’єднати їх і стати своєрідним регулятором для тих пам’ятників, які ще можуть з’явитися тут у майбутньому. А також – показати різну історію Бабиного Яру.

Серед основних критеріїв, яким керувалося журі конкурсу, – включеність майбутнього меморіального простору в інфраструктуру міста, маркування того, що було в Бабиному Яру й що залишилося сьогодні, а також відсутність громіздких споруд.

Серед кращих проектів роботи зі Словенії, Франції та Колумбії, США, Данії, України, Індії. Всього – 7 ідей. Переглянути роботи можна за лінком на сайті конкурсу.

А також детально ознайомитися із ними можна буде під час презентації в Українському домі (вул. Хрещатик, 2, 28 вересня, 09.00-13.00).

Нагадаємо, цього року Україна й світ вшановують 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Частина пам’ятних заходів триває, більшість заплановані на наступний тиждень. Зокрема, в Музеї історії Києва проходить виставка "Бабин Яр – пам’ять на тлі історії" (детальніше за лінком).

23-28 вересня

Місце: Київ, вул. Хрещатик, 2 Український дім центральна зала першого поверху

Вхід вільний

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.