Як зміниться територія Бабиного Яру покажуть на виставці проектів

Цієї п’ятниці, 23 вересня, відкриється виставка проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу ідей “Бабин Яр – Дорогожицький некрополь”.

Виставка триватиме до 29 вересня – Дня офіційного вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру. Напередодні закриття, 28 вересня, з 09.00 до 13.00 проходитиме офіційна презентація проектів.

Архітектурний конкурс, спрямований на благоустрій історико-меморіальної зони Бабиного Яру, оголосив Благодійний фонд "Українсько-Єврейська зустріч" (Канада) минулого року. В Україні конкурс підтримали:

- Український інститут національної пам’яті,

- Національний Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру,

- Національна спілка архітекторів України,

- Департамент містобудування та архітектури КМДА.

Участь у ньому взяли більше 30-ти проектів із 15-ти країн світу.

На сьогодні в Бабиному Яру – понад 30 пам’ятних знаків жертвам нацистів – євреям, українським націоналістам, ромам, радянським військовополоненим. Ці пам’ятні знаки розрізнені.

Після того, як зі здобуттям незалежності стало можливим вшанування пам’яті усіх жертв Бабиного Яру, він перетворився на територію різних пам’ятей, які представлені поза спільним контекстом.

Організатори конкурсу поставили перед авторами проектів завдання створити простір, який наниже різні пам’яті про жертв трагедій, що мали місце тут, на єдину тканину історичної пам’яті.

При цьому наявні пам’ятні знаки демонтувати не планують. Новий проект повинен об’єднати їх і стати своєрідним регулятором для тих пам’ятників, які ще можуть з’явитися тут у майбутньому. А також – показати різну історію Бабиного Яру.

Серед основних критеріїв, яким керувалося журі конкурсу, – включеність майбутнього меморіального простору в інфраструктуру міста, маркування того, що було в Бабиному Яру й що залишилося сьогодні, а також відсутність громіздких споруд.

Серед кращих проектів роботи зі Словенії, Франції та Колумбії, США, Данії, України, Індії. Всього – 7 ідей. Переглянути роботи можна за лінком на сайті конкурсу.

А також детально ознайомитися із ними можна буде під час презентації в Українському домі (вул. Хрещатик, 2, 28 вересня, 09.00-13.00).

Нагадаємо, цього року Україна й світ вшановують 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Частина пам’ятних заходів триває, більшість заплановані на наступний тиждень. Зокрема, в Музеї історії Києва проходить виставка "Бабин Яр – пам’ять на тлі історії" (детальніше за лінком).

23-28 вересня

Місце: Київ, вул. Хрещатик, 2 Український дім центральна зала першого поверху

Вхід вільний

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.