Як зміниться територія Бабиного Яру покажуть на виставці проектів

Цієї п’ятниці, 23 вересня, відкриється виставка проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу ідей “Бабин Яр – Дорогожицький некрополь”.

Виставка триватиме до 29 вересня – Дня офіційного вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру. Напередодні закриття, 28 вересня, з 09.00 до 13.00 проходитиме офіційна презентація проектів.

Архітектурний конкурс, спрямований на благоустрій історико-меморіальної зони Бабиного Яру, оголосив Благодійний фонд "Українсько-Єврейська зустріч" (Канада) минулого року. В Україні конкурс підтримали:

- Український інститут національної пам’яті,

- Національний Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру,

- Національна спілка архітекторів України,

- Департамент містобудування та архітектури КМДА.

Участь у ньому взяли більше 30-ти проектів із 15-ти країн світу.

На сьогодні в Бабиному Яру – понад 30 пам’ятних знаків жертвам нацистів – євреям, українським націоналістам, ромам, радянським військовополоненим. Ці пам’ятні знаки розрізнені.

Після того, як зі здобуттям незалежності стало можливим вшанування пам’яті усіх жертв Бабиного Яру, він перетворився на територію різних пам’ятей, які представлені поза спільним контекстом.

Організатори конкурсу поставили перед авторами проектів завдання створити простір, який наниже різні пам’яті про жертв трагедій, що мали місце тут, на єдину тканину історичної пам’яті.

При цьому наявні пам’ятні знаки демонтувати не планують. Новий проект повинен об’єднати їх і стати своєрідним регулятором для тих пам’ятників, які ще можуть з’явитися тут у майбутньому. А також – показати різну історію Бабиного Яру.

Серед основних критеріїв, яким керувалося журі конкурсу, – включеність майбутнього меморіального простору в інфраструктуру міста, маркування того, що було в Бабиному Яру й що залишилося сьогодні, а також відсутність громіздких споруд.

Серед кращих проектів роботи зі Словенії, Франції та Колумбії, США, Данії, України, Індії. Всього – 7 ідей. Переглянути роботи можна за лінком на сайті конкурсу.

А також детально ознайомитися із ними можна буде під час презентації в Українському домі (вул. Хрещатик, 2, 28 вересня, 09.00-13.00).

Нагадаємо, цього року Україна й світ вшановують 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Частина пам’ятних заходів триває, більшість заплановані на наступний тиждень. Зокрема, в Музеї історії Києва проходить виставка "Бабин Яр – пам’ять на тлі історії" (детальніше за лінком).

23-28 вересня

Місце: Київ, вул. Хрещатик, 2 Український дім центральна зала першого поверху

Вхід вільний

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.