Як зміниться територія Бабиного Яру покажуть на виставці проектів

Цієї п’ятниці, 23 вересня, відкриється виставка проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу ідей “Бабин Яр – Дорогожицький некрополь”.

Виставка триватиме до 29 вересня – Дня офіційного вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру. Напередодні закриття, 28 вересня, з 09.00 до 13.00 проходитиме офіційна презентація проектів.

Архітектурний конкурс, спрямований на благоустрій історико-меморіальної зони Бабиного Яру, оголосив Благодійний фонд "Українсько-Єврейська зустріч" (Канада) минулого року. В Україні конкурс підтримали:

- Український інститут національної пам’яті,

- Національний Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру,

- Національна спілка архітекторів України,

- Департамент містобудування та архітектури КМДА.

Участь у ньому взяли більше 30-ти проектів із 15-ти країн світу.

На сьогодні в Бабиному Яру – понад 30 пам’ятних знаків жертвам нацистів – євреям, українським націоналістам, ромам, радянським військовополоненим. Ці пам’ятні знаки розрізнені.

Після того, як зі здобуттям незалежності стало можливим вшанування пам’яті усіх жертв Бабиного Яру, він перетворився на територію різних пам’ятей, які представлені поза спільним контекстом.

Організатори конкурсу поставили перед авторами проектів завдання створити простір, який наниже різні пам’яті про жертв трагедій, що мали місце тут, на єдину тканину історичної пам’яті.

При цьому наявні пам’ятні знаки демонтувати не планують. Новий проект повинен об’єднати їх і стати своєрідним регулятором для тих пам’ятників, які ще можуть з’явитися тут у майбутньому. А також – показати різну історію Бабиного Яру.

Серед основних критеріїв, яким керувалося журі конкурсу, – включеність майбутнього меморіального простору в інфраструктуру міста, маркування того, що було в Бабиному Яру й що залишилося сьогодні, а також відсутність громіздких споруд.

Серед кращих проектів роботи зі Словенії, Франції та Колумбії, США, Данії, України, Індії. Всього – 7 ідей. Переглянути роботи можна за лінком на сайті конкурсу.

А також детально ознайомитися із ними можна буде під час презентації в Українському домі (вул. Хрещатик, 2, 28 вересня, 09.00-13.00).

Нагадаємо, цього року Україна й світ вшановують 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Частина пам’ятних заходів триває, більшість заплановані на наступний тиждень. Зокрема, в Музеї історії Києва проходить виставка "Бабин Яр – пам’ять на тлі історії" (детальніше за лінком).

23-28 вересня

Місце: Київ, вул. Хрещатик, 2 Український дім центральна зала першого поверху

Вхід вільний

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.