Як відбувалась депортація з Криму — документи НКВД тепер онлайн. СКАНИ

Чекістські документи з Архіву СБУ в Криму про депортацію та повернення кримських татар, а також вірмен, болгар та греків із Криму Центр досліджень визвольного руху публікує онлайн на Електронному архіві визвольного руху.

Це 38 документів, більшість з яких — із  захопленого архіву СБУ в Криму. Серед них — повідомлення про причини арештів жителів Сімферополя органами НКВД, про проведені оперативні роботи в Джанкойському, Євпаторійському, Севастопольському районах, плани проведення операції по переселенню кримських татар, а також вірмен, болгар та греків.

 Перша сторінка Доповідної записки про підготовку операції по переселенню спецконтингента з території Євпаторійського і Джанкойського оперсекторів Криму станом на 4 червня 1944 р. (документ КГБ СРСР).

"Спецконтингент, що підлягає виселенню" — саме такими цинічними словами називала радянська влада кримських татар. Серед оприлюднених документів є унікальні матеріали про плани та саме насильницьке виселення протягом двох днів кримськотатарського народу з рідних домівок у віддалені регіони СРСР.

Ідеться про доповідні записки вищому партійному керівництву, плани та звіти про перебіг депортації, документи про перебування кримськотатарського народу на засланні, а також початки автономістських рухів серед татар.

Перша сторінка Відомостей по обліку населення Севастопольського оперативного сектора Кримської АРСР (документ КГБ СРСР). 

Зокрема, план переселення у Сімферопольському секторі містить такі  вказівки: "Операцію з переселення почати на світанку 18.5.1944 р. і, виходячи з чисельності контингенту, який підлягає переселенню, і територіального розташування районів, операцію закінчити: по Зуйському, Біюк-Онларському і Сімферопольському сільському районах до кінця дня 18.5.44 р.; по Карасубазарському району до кінця дня 19.5.44 р.".

Перша сторінка Спецповідомлення про результати роботи по перевірці і фільтрації репатрійованих радянських громадян, що повертаються в Кримську область станом на 10 вересня 1945 р . (документ КГБ СРСР).

 

Як розповів архівіст Центру досліджень визвольного руху Роман Тютенко, значну частину колекції складають документи щодо репатріантів — військовополонених та цивільних, які повернулися з Австрії, Німеччини та інших країн Західної Європи до Криму.

"У цих  документах містяться відомості про кількості повернених громадян, їх національний склад, інформації повсякденний нагляд за ними, — розповів історик. — Також можна знайти повідомлення про "антирадянські" настрої цих людей: "Я лучше в тюрме 6 месяцев отсижу, чем буду работать в совхозе"; "В Германии мне жилось лучше, а в совхоз пригнали как на каторжные работы"".

Перша сторінка Плану проведення операції по переселенню спецконтингента в Сімферопольському оперативному секторі з 18.5.-19.5.44 р. (документ КГБ СРСР).

Над створенням колекції документів працювали фахівці з Центру досліджень визвольного руху, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.

Документи доступні на Е-архіві avr.org.ua за посиланням.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23436 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.