КГБ ПОПЕРЕДЖАВ ПРО ПРОБЛЕМИ НА ЧАЕС - документи з Архіву СБУ. СКАНИ

Відтепер свідчення про помилки будівництва і проблеми на Чорнобильській АЕС доступні онлайн. Галузевий державний архів СБУ відкрив чергові документи.

До 30-их роковин Чорнобильської трагедії Архів СБУ спільно з Центром досліджень визвольного руху публікують колекцію документів про проблеми під час будівництва станції, поганий відбір і навчання працівників, порядок дій при ліквідації аварії та інші раніше закриті від людей документи.

Заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак розповідає, що колекцію із 32-х документів розділили на три тематичні блоки:

1. "Проектування та будівництво Чорнобильської АЕС" — представлено рапорти контррозвідників та агентурні донесення, в яких йдеться про низьку якість будівництва стратегічного об’єкта, відсутність належного контролю та нагляду за дотриманням виробничої безпеки з боку Управління будівництва АЕС тресту "Кременчукгесбуд", незадовільний відбір, навчання та розстановку персоналу атомної електростанції, високий відсоток травматизму серед будівельників.

 Докладная записка начальнику УКГБ УССР по Киеву и Киевской области Бандуристому М. З. об аварийной ситуации на 3 и 4 энергоблоках Чернобыльской АЭС (Прип’ять, 01.03.1984)

2. "Чорнобильська аварія: хронологія подій та етапи ліквідації" — розкриває роль "органів" у розслідуванні причин катастрофи, висвітлює  заходи з ліквідації аварії упродовж квітня-листопада 1986 року (будівництво об’єкту "Укриття", результати моніторингу радіоактивного забруднення, порядок відселення людей з 30-кілометрової зони тощо).

3. "Реакція українського населення та світової громадськості на Чорнобильську трагедію" — як різні групи реагували після оприлюднення інформації про масштабне "ядерне лихо".

"Архівні документи свідчать про те, що з самого моменту початку будівництва Чорнобильська АЕС була приречена на аварійність. Можемо ствердити, що ключовою причиною аварії був комуністичний радянський режим, завдяки якому стало можливим нехтування і проектними вимогами, і технікою безпеки, і навіть загрозливими повідомленнями КГБ про критичні недоліки в будівництві та роботі ЧАЕС", — пояснює директор Архіву СБУ Андрій Когут.

 Cправка о некоторых проблемах эксплуатации атомных электростанций в СССР (Москва, 20.05.1983).

Над створенням он-лайн колекції працювали: заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Роман Тютенко та члени родини начальника штабу АН УСРС Морева А.В. (1949-2016).

Колекцію документів можна переглянути на Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за посиланням.

Нагадаємо, що 28 квітня історик Володимир В’ятрович прочитає публічну лекцію до 30-річчя Чорнобиля "Катастрофа ім. Леніна: Чорнобиль в документах КГБ" (о 18.30 в Українському кризовому медіацентрі (Київ, вул. Хрещатик 2)

До 29 квітня у Києві триває документальна інсталяція "Під саркофагом". За локацію проекту взято підземний перехід (між Українським домом та Національною філармонією) — місце, яке дозволяє відчути ефект перебування у замкненому просторі зони ураження або ширше — закритого від світу СРСР.

Як відомо, 26 квітня минає тридцята річниця найбільшої в світовій атомній енергетиці аварія на Чорнобильській АЕС. Історики, які працювали з архівами КГБ тих часів переконані, що причини аварії далеко не техногенного характеру, а коріння — у системі управління країною.

Цьогоріч також планується видання збірника документів про Чорнобильську трагедію, підготованого Українським інститутом національної памʼяті, Галузевим державним архівом Служби безпеки України та Інститутом історії України Національної академії наук України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.