КГБ ПОПЕРЕДЖАВ ПРО ПРОБЛЕМИ НА ЧАЕС - документи з Архіву СБУ. СКАНИ

Відтепер свідчення про помилки будівництва і проблеми на Чорнобильській АЕС доступні онлайн. Галузевий державний архів СБУ відкрив чергові документи.

До 30-их роковин Чорнобильської трагедії Архів СБУ спільно з Центром досліджень визвольного руху публікують колекцію документів про проблеми під час будівництва станції, поганий відбір і навчання працівників, порядок дій при ліквідації аварії та інші раніше закриті від людей документи.

Заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак розповідає, що колекцію із 32-х документів розділили на три тематичні блоки:

1. "Проектування та будівництво Чорнобильської АЕС" — представлено рапорти контррозвідників та агентурні донесення, в яких йдеться про низьку якість будівництва стратегічного об’єкта, відсутність належного контролю та нагляду за дотриманням виробничої безпеки з боку Управління будівництва АЕС тресту "Кременчукгесбуд", незадовільний відбір, навчання та розстановку персоналу атомної електростанції, високий відсоток травматизму серед будівельників.

 Докладная записка начальнику УКГБ УССР по Киеву и Киевской области Бандуристому М. З. об аварийной ситуации на 3 и 4 энергоблоках Чернобыльской АЭС (Прип’ять, 01.03.1984)

2. "Чорнобильська аварія: хронологія подій та етапи ліквідації" — розкриває роль "органів" у розслідуванні причин катастрофи, висвітлює  заходи з ліквідації аварії упродовж квітня-листопада 1986 року (будівництво об’єкту "Укриття", результати моніторингу радіоактивного забруднення, порядок відселення людей з 30-кілометрової зони тощо).

3. "Реакція українського населення та світової громадськості на Чорнобильську трагедію" — як різні групи реагували після оприлюднення інформації про масштабне "ядерне лихо".

"Архівні документи свідчать про те, що з самого моменту початку будівництва Чорнобильська АЕС була приречена на аварійність. Можемо ствердити, що ключовою причиною аварії був комуністичний радянський режим, завдяки якому стало можливим нехтування і проектними вимогами, і технікою безпеки, і навіть загрозливими повідомленнями КГБ про критичні недоліки в будівництві та роботі ЧАЕС", — пояснює директор Архіву СБУ Андрій Когут.

 Cправка о некоторых проблемах эксплуатации атомных электростанций в СССР (Москва, 20.05.1983).

Над створенням он-лайн колекції працювали: заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Роман Тютенко та члени родини начальника штабу АН УСРС Морева А.В. (1949-2016).

Колекцію документів можна переглянути на Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за посиланням.

Нагадаємо, що 28 квітня історик Володимир В’ятрович прочитає публічну лекцію до 30-річчя Чорнобиля "Катастрофа ім. Леніна: Чорнобиль в документах КГБ" (о 18.30 в Українському кризовому медіацентрі (Київ, вул. Хрещатик 2)

До 29 квітня у Києві триває документальна інсталяція "Під саркофагом". За локацію проекту взято підземний перехід (між Українським домом та Національною філармонією) — місце, яке дозволяє відчути ефект перебування у замкненому просторі зони ураження або ширше — закритого від світу СРСР.

Як відомо, 26 квітня минає тридцята річниця найбільшої в світовій атомній енергетиці аварія на Чорнобильській АЕС. Історики, які працювали з архівами КГБ тих часів переконані, що причини аварії далеко не техногенного характеру, а коріння — у системі управління країною.

Цьогоріч також планується видання збірника документів про Чорнобильську трагедію, підготованого Українським інститутом національної памʼяті, Галузевим державним архівом Служби безпеки України та Інститутом історії України Національної академії наук України.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.