АНОНС: У Могилянці - лекція соратника Сахарова і Єльцина з Естонії

14 квітня в Києво-Могилянській академії відбудеться відкрита зустріч із Юло Вооглайдом, естонським філософом та політиком.

Зустріч анонсували організатори в соцмережі Вктонтакті.

Юло Вооглайд - відомий естонський мислитель в сфері трансформації освіти та почесний професор Тартуського університету. Три школи в Естонії працюють за освітніми принципами Юло Вооглайда, в тому числі відома Колегія Старого Талліна. 

Він переконаний, що розвиток особистості і громадянина, розкриття природніх талантів - головні завдання освіти.

Юло Вооглайд був народним депутатом СРСР і членом депутатської групи, в яку входили такі знакові особистості, як Андрій Сахаров і Борис Єльцин. Учасник делегації, яка вела переговори з Михайлом Горбачовим про вихід Естонії з Радянського Союзу. Тричі був обраний депутатом Парламенту незалежної Естонії.

 

Ключові питання зустрічі:


- Майбутнє студента залежить від його особистості, а не соціальності: освіта, яка вчить думати, а не запам’ятовувати.
- Чому справжнє навчання і творчісіть - нероздільні.
- Нова модель вищої освіти.
- Принципи розвитку і розкриття молоді.
- Як формується завтрашня еліта країни?

Зустріч "Кого виховують в університетах: особистість vs спеціальність"

Четвер, 14 квітня, 16:00

Місце: Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2), 1-й корпус, ауд 217.

Вхід за попредньою реєстрацією

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.