Біля Філіппін знайшли яхту з мумією на борту

Біля узбережжя міста Баробо у філіппінській провінції Південний Сурігао двоє рибалок виявили в океані занедбану яхту з тілом чоловіка на борту.

Про це повідомляє Сегодня з посиланням на Daily Mail.

Внаслідок багаторічного перебування у відкритому океані труп перетворився на мумію. Значна частина яхти була залита водою, але людям вдалося знайти фотоальбоми і одяг.

За знайденими документами вдалося встановити особу загиблого - це мандрівник Манфред Фріц Байорат з Німеччини. Йому мало виповнитися 59 років.

Відзначимо, що 12-метрова яхта подорожувала довкола світу протягом 20 років. Байорат був досвідченим моряком.

Що і коли сталося з Байоратом, наразі невідомо. Посольство ФРН в Манілі намагається знайти сім'ю чоловіка.

ТАКОЖ: У Парижі знайшли квартиру, в яку 70 років ніхто не заходив. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.