У Києві з’явиться меморіальна дошка Єжи Гедройцю

23 березня комісія з питань встановлення пам’ятних знаків при КМДА погодила встановлення меморіальної дошки польському мислителю Єжи Гедройцю на фасаді будинку №10 по вул. Волоській на Подолі.

"Звернення Посольства Республіки Польща в Україні щодо вшанування пам’яті Єжи Гедройця було підтримане одноголосно. Подібного роду одностайність в ухваленні рішень члени комісії проявляють рідко, хіба що при вшануванні героїв сучасної Російсько-української війни.

Однак, бувають винятки і для іноземців, як, до прикладу, сьогоднішнє голосування. Гадаю, річ у тому, що для багатьох українців саме Гедройць є символом взаємоповаги між Польщею та Україною, взірцем дієвої, а не позірної дружби між інтелектуальними елітами обох націй"
, — коментує подію співробітник Українського інституту національної пам’яті, член комісії з питань встановлення пам’ятних знаків Павло Подобєд.

"Інститут національної пам'яті підтримав ініціативу встановлення меморіальної дошки Єжи Гедройцю, людині, яка зробила надзвичайно багато для налагодження українсько-польського діалогу. Ми часто згадуємо конфліктні сторінки нашої історії, протистояння між нашими народами, поминаємо його жертв.

Але не повинні забувати тих, хто робив можливою активну і плідну співпрацю. Вшанування постаті Єжи Гедройця є вкрай важливим і для українців, і для поляків. І є важливим саме сьогодні, в час, коли нашим народам як ніколи важливо бути пліч-о-пліч перед загрозою східного імперіалізму", – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Меморіальна дошка Гедройцю з’явиться в історичній частині Києва, на фасаді Центру польських та європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Волоська, 10).

Є́жи Ге́дройць (пол. Jerzy Giedroyc; 27 липня 1906, Мінськ — 14 вересня 2000, Мезон-Лаффітт) — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-українського діалогу.

Автор терміну "Розстріляне Відродження", а також знаменитого висловлювання про повоєнні кордони Європи: "Поляки мають остаточно визнати й зрозуміти, що майбутнє України — це Україна зі Львовом, майбутнє Литви — це Литва з Вільнюсом, а майбутнє Білорусі — це Білорусь з Гродно!".

Читате також:

Єжи Гедройць та його "Культура"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.