Головну вулицю Дніпропетровська названо на честь Яворницького

Центральну вулицю Дніпропетровська - 5-кілометровий проспект Карла Маркса, розташований у Шевченківському, Соборному та Центральному районах міста - перейменовано на проспект Дмитра Яворницького.

Відповідне розпорядження підписав міський голова Борис Філатов, повідомляє офіційний сайт Дніпропетровської міськради.

Історичні назви проспекту — Велика бульварна вулиця, Катерининський проспект (1834-1923), проспект Карла Маркса (1923-2016).

Дмитро Яворницький (1855-1940) — історик, археолог, фольклорист, академік Всеукраїнської академії наук. Один із найґрунтовніших дослідників історії Запорозької Січі, знавець "козацької старовини".

У 1902 році був запрошений на посаду директора Катеринославського історично-археологічного музею, перетворивши його на впливовий науковий і суспільний центр. З того часу і до смерті мешкав у Дніпрі, ставши міською легендою.

Цим же розпорядженням мера проспект Кірова, що у Центральному районі, перейменовано на проспект Олександра Поля (геолог, дослідник Криворізького рудного басейну, археолог, промисловець).

Вулиця Леніна, що у Шевченківському та Центральному районах міста, повернула собі історичну назву – вулиця Воскресенська.

Вулицю Шаумяна, що в Соборному районі, перейменовано на вулицю Архітектора Дольніка. Парк Ленінського комсомолу перетворився на парк Зелений Гай.

Вулиця Володимира Ошка, що в Новокодацькому районі, відтепер має назву вулиця Солідарності.

Загалом у Дніпропетровську близько 300 комуністичних топонімів. У листопаді 2015 року перейменовано 57 із них, решту має перейменувати нещодавно обраний міський голова.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.