Валенсу знову звинувачують у співпраці з польським "КГБ"

Колишній президент Польщі (1990-1995) і засновник профспілки "Солідарність" (1980-1989) Лех Валенса в 1970-76 роках був платним інформатором спецслужб соціалістичної Польщі.

Про це заявив глава Інституту національної пам’яті Польщі (ІНП) Лукаш Камінський.

За словами глави ІНП, документи, які були вилучені під час обшуку в будинку останнього комуністичного міністра внутрішніх справ генерала Чеслава Кіщака [помер 5 листопада 2015 року - ІП], включають і зобов'язання надавати інформацію, підписане кодовим ім’ям Валенси - Bolek.

Серед документів нібито є також звіти і чеки на отримання грошей, підписані Валенсою.

Лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса раніше визнав, що підписав зобов'язання бути інформатором, але наполягає на тому, що ніколи ним так і не став.

У 2000 році спеціальний суд не виявив жодних доказів співпраці Валенси зі спецслужбами.

Валенса завжди заявляв, що подібні звинувачення є абсурдними. "Ви не можете змінити факти вашою брехнею, звинуваченнями і підробками", - цитує слова Валенси агентство AFP.

Він знову планує звертатися до суду з вимогою спростувати заяви про його роботу на спецслужби.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.