Валенсу знову звинувачують у співпраці з польським "КГБ"

Колишній президент Польщі (1990-1995) і засновник профспілки "Солідарність" (1980-1989) Лех Валенса в 1970-76 роках був платним інформатором спецслужб соціалістичної Польщі.

Про це заявив глава Інституту національної пам’яті Польщі (ІНП) Лукаш Камінський.

За словами глави ІНП, документи, які були вилучені під час обшуку в будинку останнього комуністичного міністра внутрішніх справ генерала Чеслава Кіщака [помер 5 листопада 2015 року - ІП], включають і зобов'язання надавати інформацію, підписане кодовим ім’ям Валенси - Bolek.

Серед документів нібито є також звіти і чеки на отримання грошей, підписані Валенсою.

Лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса раніше визнав, що підписав зобов'язання бути інформатором, але наполягає на тому, що ніколи ним так і не став.

У 2000 році спеціальний суд не виявив жодних доказів співпраці Валенси зі спецслужбами.

Валенса завжди заявляв, що подібні звинувачення є абсурдними. "Ви не можете змінити факти вашою брехнею, звинуваченнями і підробками", - цитує слова Валенси агентство AFP.

Він знову планує звертатися до суду з вимогою спростувати заяви про його роботу на спецслужби.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.